Відмінності між версіями «Жура»
(→[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0]) |
|||
(не показано 4 проміжні версії 3 учасників) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''Жура, -ри, '''''м. ''= '''Джура. '''''Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. ''Мет. 403. | '''Жура, -ри, '''''м. ''= '''Джура. '''''Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. ''Мет. 403. | ||
[[Категорія:Жу]] | [[Категорія:Жу]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ЖУРА́, и, жін., діал. Журба. Купа дров і жура — Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Іван Франко, XI, 1952, 78); Ой, є в мене три жури Та й на моїй голові (Українські народні ліричні пісні, 1958, 404); Спати не буду, бо маю журу (Василь Стефаник, Вибр., 1949, 192). | ||
+ | Жура обгорнула (гризла) кого; Жура налягає (налягла, наляже) на кого—що — кого-небудь охопили сильні переживання, важкі почуття. Жура обгорнула мене, як кожух узимі (Іван Франко, IV, 1950, 401); Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 339); Гей, до недавнього часу не знав Софрон, що стільки жури наляже на його розумну голову (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 108); З (від) жури — через переживання, важкі почуття. Батько прогайнував усе, мати з жури вмерла, діти пішли в поневірку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 18); Навівати журу — викликати переживання, важкі почуття. Вітер шелестить у верхів'ї дерев, навіваючи журу (Іван Цюпа, Три явори.., 1958, 50). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | ЖУРА́, и́, ж., діал. Журба. Купа дров і жура — Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Фр., XI, 1952, 78); Ой, є в мене три жури Та й на моїй голові (Укр.. лір. пісні, 1958, 404); Спати не буду, бо маю журу (Стеф., Вибр., 1949, 192). | ||
+ | Жура́ обгорну́ла (гри́зла) кого; Жура́ наляга́є (налягла́, наля́же) на кого-що-кого-небудь охопили сильні переживання, важкі почуття. Жура обгорнула мене, як кожух узимі (Фр., IV, 1950, 401); Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло (Коцюб., II, 1955, 339); Гей, до недавнього часу не знав Софрон, що стільки жури наляже на його розумну голову (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 108); З (від) жури́ — через переживання, важкі почуття. Батько прогайнував усе, мати з жури вмерла, діти пішли в поневірку (Кобр., Вибр., 1954, 18); Навіва́ти журу́ — викликати переживання, важкі почуття. Вітер шелестить у верхів’ї дерев, навіваючи журу (Цюпа, Три явори.., 1958, 50). | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 547. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | жура | ||
+ | жура (21, 426), нуда (21, 426), туск (21, 429) – “жаль, смуток, нудьга”; | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: жура.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: жура1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: жура2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| qg4ji3kVivc }} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | https://molomo.com.ua/myth/boredom.html | ||
+ | |||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 15:24, 20 листопада 2018
Жура, -ри, ж. = Журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. Журка. Вх. Зн. 17.
Жура, -ри, м. = Джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖУРА́, и, жін., діал. Журба. Купа дров і жура — Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Іван Франко, XI, 1952, 78); Ой, є в мене три жури Та й на моїй голові (Українські народні ліричні пісні, 1958, 404); Спати не буду, бо маю журу (Василь Стефаник, Вибр., 1949, 192).
Жура обгорнула (гризла) кого; Жура налягає (налягла, наляже) на кого—що — кого-небудь охопили сильні переживання, важкі почуття. Жура обгорнула мене, як кожух узимі (Іван Франко, IV, 1950, 401); Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 339); Гей, до недавнього часу не знав Софрон, що стільки жури наляже на його розумну голову (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 108); З (від) жури — через переживання, важкі почуття. Батько прогайнував усе, мати з жури вмерла, діти пішли в поневірку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 18); Навівати журу — викликати переживання, важкі почуття. Вітер шелестить у верхів'ї дерев, навіваючи журу (Іван Цюпа, Три явори.., 1958, 50).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЖУРА́, и́, ж., діал. Журба. Купа дров і жура — Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Фр., XI, 1952, 78); Ой, є в мене три жури Та й на моїй голові (Укр.. лір. пісні, 1958, 404); Спати не буду, бо маю журу (Стеф., Вибр., 1949, 192). Жура́ обгорну́ла (гри́зла) кого; Жура́ наляга́є (налягла́, наля́же) на кого-що-кого-небудь охопили сильні переживання, важкі почуття. Жура обгорнула мене, як кожух узимі (Фр., IV, 1950, 401); Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло (Коцюб., II, 1955, 339); Гей, до недавнього часу не знав Софрон, що стільки жури наляже на його розумну голову (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 108); З (від) жури́ — через переживання, важкі почуття. Батько прогайнував усе, мати з жури вмерла, діти пішли в поневірку (Кобр., Вибр., 1954, 18); Навіва́ти журу́ — викликати переживання, важкі почуття. Вітер шелестить у верхів’ї дерев, навіваючи журу (Цюпа, Три явори.., 1958, 50). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 547.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
жура жура (21, 426), нуда (21, 426), туск (21, 429) – “жаль, смуток, нудьга”;
Ілюстрації
x140px |
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
https://molomo.com.ua/myth/boredom.html