Відмінності між версіями «Мемель»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
Пізнє найменування навіть уживалося в національному німецькому гімні «Дас Лід дер Дойчен» («Das Lied der Deutschen»). | Пізнє найменування навіть уживалося в національному німецькому гімні «Дас Лід дер Дойчен» («Das Lied der Deutschen»). | ||
+ | ==Історія== | ||
+ | |||
+ | В період пізнього середньовіччя під німецькою владою Мемель був важливим торговим портом, конкурували з Кенігсбергом і Данцигом. В середині XVII століття місто було потужньо укріплене, на початку XVIII століття Мемельська фортеця була однією з найбільших в Пруссії. Мемель став самим північним містом проголошеної в 1871 році Німецької імперії. За період імперії місто отримало економічне зростання; був побудований сучасний торговий порт, відкривалися промислові підприємства (переважно деревообробні). Розвивалося суднобудування -- в кінці XIX століття флот Мемеля налічував до 80 суден. Активним торговельним партнером Мемеля була Велика Британія. У 1920-1923 рр. згідно з Версальським договором Клайпеда підпорядковувалася адміністрації Ради послів Антанти. 19 січня 1923 року, піч час Клайпедського повстання, Литва за допомогою місцевої міліції захопила місто. Територія була анексована Литвою і приєднана до складу Республіки. У 1939 році Німеччина анексувала Клайпедський край. У серпні 1945 року Берлінська (Потсдамська) конференція трьох великих держав затвердила передачу Радянському Союзу частини Східної Пруссії. Мемельська область була де-факто передана до складу СРСР. Місто знову отримав литовську назву Клайпеда. У 1991 році місто в складі незалежної Республіки Литва. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мемель.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мемель2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мемель3.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мемель4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 01:25, 19 жовтня 2018
Мемель, -ля, м.? Бідний батько схватив удруге мемеля од парубків ( = побито його) і пішов плачучи додому. Грин. II. 172.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1) до 1924 року назва міста Клайпеда; третє за величиною місто Литви, розміщене в західній її частині, де Балтійське море переходить у Куршську затоку. Клайпеда, завдяки відносно південному розташуванню, — найбільший порт Литви;
2) німецька назва річки Німан.
Назва
Клайпеда неодноразово міняла свою назву. Бувши заснованою німецькими лицарями місто називалося Мемель у 1252—1923 рр. Литовська держава перейменувала його у Клайпеду в 1923—1939 рр. Після реаннексії гітлерівською Німеччиною, місто знов перетворилося на Мемель в 1939—1945 рр. Треба відзначити, що литовське «Клайпеда», а точніше Калойпеде, регулярно уживалося для позначення регіону з 15 ст. (вперше згадується в 1413 р.[1]). Місцева топонімія відображає в першу чергу курські назви — Мелнраге (Melnrage з латиської — Чорний Ріг), так що стародавня назва Caloypede швидше має курське походження. Німецькі укладачі місцевих карт, як правило, зазвичай не користувалися повним перейменуванням, а онімечували місцеві назви. Наприклад — Pogegen, Pilsaten, Akmonischken, в яких насилу, але вгадуються стародавні курські і литовські назви. Назву Мемеле стародавні литовці вживали для опису заболочених ділянок нижньої течії р. Німан. У стародавньому документі, що описує перший похід Тевтонського ордену в «поганські землі» вказано, що загін довгий час йшов по правому берегу річки Мемеле, маючи намір вийти до її гирла. Не маючи точних карт вони не знали, що Німан впадає в Курську затоку. Продовжуючи похід вже по правому березі затоки вони вийшли до місця його впадання в море, думаючи, що перед ними і є гирло Німану. Відповідно, основана фортеця назвалася Мемельбург.
Пізнє найменування навіть уживалося в національному німецькому гімні «Дас Лід дер Дойчен» («Das Lied der Deutschen»).
Історія
В період пізнього середньовіччя під німецькою владою Мемель був важливим торговим портом, конкурували з Кенігсбергом і Данцигом. В середині XVII століття місто було потужньо укріплене, на початку XVIII століття Мемельська фортеця була однією з найбільших в Пруссії. Мемель став самим північним містом проголошеної в 1871 році Німецької імперії. За період імперії місто отримало економічне зростання; був побудований сучасний торговий порт, відкривалися промислові підприємства (переважно деревообробні). Розвивалося суднобудування -- в кінці XIX століття флот Мемеля налічував до 80 суден. Активним торговельним партнером Мемеля була Велика Британія. У 1920-1923 рр. згідно з Версальським договором Клайпеда підпорядковувалася адміністрації Ради послів Антанти. 19 січня 1923 року, піч час Клайпедського повстання, Литва за допомогою місцевої міліції захопила місто. Територія була анексована Литвою і приєднана до складу Республіки. У 1939 році Німеччина анексувала Клайпедський край. У серпні 1945 року Берлінська (Потсдамська) конференція трьох великих держав затвердила передачу Радянському Союзу частини Східної Пруссії. Мемельська область була де-факто передана до складу СРСР. Місто знову отримав литовську назву Клайпеда. У 1991 році місто в складі незалежної Республіки Литва.