Відмінності між версіями «Макортик»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:макортик1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:макортик1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Макортик2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Макортик2.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Макортик3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Макітра4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|mpWCc_dxerU}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Макітри – один із найбільш уживаних видів глиняного посуду українців. У господарстві вони практично незамінні, оскільки мають широку сферу застосування, тісно пов’язані з традиційною кулінарією. Тому гончарі виготовляють і продають їх дотепер. | ||
| + | |||
| + | Завдяки своїй формі глиняні макітри унікальні своєю універсальністю використання їх у побуті. Як і в попередній період, у другій половині ХХ століття макітри різної місткості (від одного до сорока літрів) використовували для: | ||
| + | розминання; | ||
| + | розтирання продуктів; | ||
| + | тушкування страв; | ||
| + | подачі страв до столу. | ||
| + | приготування тіста; | ||
| + | тримання води та сирівцю; | ||
| + | квашення і соління городини та фруктів, | ||
| + | зберігання сипучих продуктів (борошна, солі, цукру, круп, зерна тощо), а також хліба, пирогів, повидла, варення, жирів (масла, смальцю) тощо; | ||
| + | для здійснення обрядів, зокрема весільних. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/makitra | ||
| + | |||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| Рядок 32: | Рядок 50: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| + | |||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0 | ||
| + | |||
| + | http://www.opishne-museum.gov.ua/articles/420-makitrascherban | ||
Поточна версія на 13:33, 16 жовтня 2018
Макортик, -ку, м. = Макітра. Шух. I. 106.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МАКІ́ТРА, и, жін.
1. Вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором. Вареники ті самі, та інша макітра (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 276); Другі товкли макогонами в макітрах жовте пшоно з салом на кашу (Данило Мордовець, I, 1958, 134); Ще довго Марія по хаті вешталась. Підбивала тісто в макітрі, поралась біля печі (Андрій Головко, II, 1957, 118); * У порівняннях. В великій, як макітра, хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 374).
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
2. перен., ірон. Про голову людини.
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
3. діал. Улоговина. Вилазячи з макітри на гору, вони побачили червоне крайнебо, наче сходив місяць (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 354)
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Макітри – один із найбільш уживаних видів глиняного посуду українців. У господарстві вони практично незамінні, оскільки мають широку сферу застосування, тісно пов’язані з традиційною кулінарією. Тому гончарі виготовляють і продають їх дотепер.
Завдяки своїй формі глиняні макітри унікальні своєю універсальністю використання їх у побуті. Як і в попередній період, у другій половині ХХ століття макітри різної місткості (від одного до сорока літрів) використовували для: розминання; розтирання продуктів; тушкування страв; подачі страв до столу. приготування тіста; тримання води та сирівцю; квашення і соління городини та фруктів, зберігання сипучих продуктів (борошна, солі, цукру, круп, зерна тощо), а також хліба, пирогів, повидла, варення, жирів (масла, смальцю) тощо; для здійснення обрядів, зокрема весільних.
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0
Зовнішні посилання
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0
http://www.opishne-museum.gov.ua/articles/420-makitrascherban
