Відмінності між версіями «Дзюбак»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
м
(Ілюстрації)
 
(не показані 7 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
ДЗЮБА́К, а, чол., зах. Кирка. Що вдарю дзюбаком глину, а з-під дзюбака: пшш (Іван Франко, IV, 1950, 15); Панько повісив лампу на дзюбак (Степан Ковалів, Тв., 1958, 56).
+
'''Дзюба́к''', -ка́, м. = I. Дзюб. Вх. Лем. 409.
 +
[[Категорія:Дз]]
  
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 267.
+
==Словник української мови: в 11 томах==
 +
'''ДЗЮБ''' див. дзьоб.
 +
 
 +
'''ДЗЬОБ''', рідко '''ДЗЮБ''', а, ч. Подовжена загострена і покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин. Його голова, прикрита чорною драною шапкою, нагадувала нічну хижу птицю з коротким дзьобом, з круглими очима (Н.-Лев., II, 1956, 216); Іхтіологи, здається, кажуть, що меч-риба своїм дзьобом іноді пробиває обшивку корабля в океані… (Кучер, Чорноморці, 1956, 180); Посварилась сойка з дубом, А за що — бог знає; Грозить кігтями і дзюбом, Верещить і лає (Фр., XIII, 1954, 327); // перен. Такої форми деталь, пристрій у знаряддях праці і т. ін. Щоб комбайн з соломопресом обслуговувала одна людина, на пресі встановлена світлова сигналізація обриву шпагату і звукова сигналізація намотування шпагату на дзьоб (Колг. Укр., 8, 1961, 15).
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dzob1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dzob2.jpg|x140px]]
 +
 
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|R-51cTiAxQg}}
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 07:51, 17 жовтня 2018

Дзюба́к, -ка́, м. = I. Дзюб. Вх. Лем. 409.

Словник української мови: в 11 томах

ДЗЮБ див. дзьоб.

ДЗЬОБ, рідко ДЗЮБ, а, ч. Подовжена загострена і покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин. Його голова, прикрита чорною драною шапкою, нагадувала нічну хижу птицю з коротким дзьобом, з круглими очима (Н.-Лев., II, 1956, 216); — Іхтіологи, здається, кажуть, що меч-риба своїм дзьобом іноді пробиває обшивку корабля в океані… (Кучер, Чорноморці, 1956, 180); Посварилась сойка з дубом, А за що — бог знає; Грозить кігтями і дзюбом, Верещить і лає (Фр., XIII, 1954, 327); // перен. Такої форми деталь, пристрій у знаряддях праці і т. ін. Щоб комбайн з соломопресом обслуговувала одна людина, на пресі встановлена світлова сигналізація обриву шпагату і звукова сигналізація намотування шпагату на дзьоб (Колг. Укр., 8, 1961, 15).

Ілюстрації

Dzob1.jpg Dzob2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання