Відмінності між версіями «Мигунець»
(→Джерела та література) |
|||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Словник української мови в 11 тт.== | ==Словник української мови в 11 тт.== | ||
| − | '''МИГУНЕ́ЦЬ''', нця́, ч., розм. Те саме, що кагане́ць 1. Шкарубкими пальцями вийняв [тато] з кишені вдвоє складену листівку, приступився ближче до мигунця (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 787). | + | '''МИГУНЕ́ЦЬ''', нця́, ч., розм. Те саме, що кагане́ць ''1. Шкарубкими пальцями вийняв [тато] з кишені вдвоє складену листівку, приступився ближче до мигунця (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 787).'' |
| + | |||
| + | '''КАГАНЕ́ЦЬ''', нця́, ч. | ||
| + | |||
| + | 1. Невеличкий світильник, що складається з гнота та посуду, у який наливається олія, лій чи гас. ''В хаті каганець ледве-ледве світив (Вовчок, І, 1955, 267); Тихо, наче гніт у каганці, зотлівало його старе життя (Мирний, IV, 1955, 30); На припічку тріскотів лойовий каганець (Сміл., Крила, 1954, 51).'' | ||
| + | ==Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури. Словник-довідник== | ||
| + | '''Кагане́ць''' (зменшене — кага́нчик) — | ||
| + | |||
| + | 1) невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, у яку наливають олію, лій чи гас; за повір’ям, загаслий каганець несе смерть. ''Живе, як каганець без лою (приказка); у сполученні: каганці́ в оча́х — іскри від отриманого удару;'' | ||
| + | |||
| + | 2) стара жартівлива назва великої чарки. ''Будем пити з каганця та й чарочки до денця (М. Номис).'' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 9: | Рядок 19: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:kaganets1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:kaganets1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kaganets2.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 15: | Рядок 25: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|Gl3HA8bfa44}} | {{#ev:youtube|Gl3HA8bfa44}} | ||
| + | {{#ev:youtube|RUC7FESjqyQ}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0% | + | *[http://sum.in.ua/s/Myghunecj] |
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | 1. | + | 1. Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 184—185. |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 14:31, 7 жовтня 2018
Мигуне́ць, -нця, м. Падающая звѣзда.
Зміст
Словник української мови в 11 тт.
МИГУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., розм. Те саме, що кагане́ць 1. Шкарубкими пальцями вийняв [тато] з кишені вдвоє складену листівку, приступився ближче до мигунця (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 787).
КАГАНЕ́ЦЬ, нця́, ч.
1. Невеличкий світильник, що складається з гнота та посуду, у який наливається олія, лій чи гас. В хаті каганець ледве-ледве світив (Вовчок, І, 1955, 267); Тихо, наче гніт у каганці, зотлівало його старе життя (Мирний, IV, 1955, 30); На припічку тріскотів лойовий каганець (Сміл., Крила, 1954, 51).
Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури. Словник-довідник
Кагане́ць (зменшене — кага́нчик) —
1) невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, у яку наливають олію, лій чи гас; за повір’ям, загаслий каганець несе смерть. Живе, як каганець без лою (приказка); у сполученні: каганці́ в оча́х — іскри від отриманого удару;
2) стара жартівлива назва великої чарки. Будем пити з каганця та й чарочки до денця (М. Номис).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 184—185.
