Відмінності між версіями «Смажити»
(→Див. також) |
|||
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/s/smazhyty] | |
| + | СМАЖИТИ, -жу, -жиш, ''недоконаний вид''. | ||
| + | |||
| + | 1. Готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) переважно із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити. | ||
| + | |||
| + | '''''Міщанки смажать на сковородах рибу під пекучим сонцем''''' ''(Нечуй-Левицький, VII, 1966, 356)''; | ||
| + | |||
| + | '''''В кухні горить огонь, варять і смажать''''' ''(Іван Франко, VII, 1951, 133)''; | ||
| + | |||
| + | '''''— Моя [дружина] ще до війни кожного ранку грінки на свинячому смальцеві смажила''''' ''(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 465)''; | ||
| + | |||
| + | '''''Монголи пасли коней, смажили на багатті свіже кінське м'ясо''''' ''(Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 394)''; | ||
| + | |||
| + | // Тримаючи на вогні, на жару, добре пропікати (насіння, горіхи і т. ін.); | ||
| + | |||
| + | // ''розмовне''. Підпікати кого-небудь на вогні, на жару. | ||
| + | |||
| + | '''''— Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почув Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки.. — Смажив вже він козаків на вишкварки.., — обізвався Супрун''''' ''(Нечуй-Левицький, VII, 1966, 131)''; | ||
| + | |||
| + | * ''У порівняннях.'' '''''Сам [пан] високий, носатий та сухий, неначе хто його три дні на сковороді смажив''''' ''(Нечуй-Левицький, III, 1956, 260)''. | ||
| + | |||
| + | 2. Сильно гріти, припікати (про сонце); пекти, палити. | ||
| + | |||
| + | '''''Коло плугів працює веселий народ. Сонце смажить радісні обличчя''''' ''(Юрій Яновський, II, 1958, 166)''; | ||
| + | |||
| + | '''''Над нами висіло безхмарне небо. Безжально смажило сонце''''' ''(Василь Минко, Повна чаша, 1950, 37)''; | ||
| + | |||
| + | // Робити сухим, пошерхлим (губи, обличчя і т. ін.). | ||
| + | |||
| + | '''''Холод пройняв все її тіло, тоді як зітхання гаряче-гаряче так і смаже [смажить] уста, так і суше [сушить] у роті''''' ''(Панас Мирний, I, 1954, 311)''. | ||
| + | |||
| + | ==Синоніми== | ||
| + | [https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8] | ||
| + | '''ПЕКТИ́'''(надмірно гріти, обдавати жаром); '''ПАЛИ́ТИ''', '''ПРОПІКА́ТИ''', '''ЖА́РИТИ''' розм., '''СМАЛИ́ТИ''' розм. (сильніше); '''ПРИПІКА́ТИ''' (про сонце - дедалі сильніше); '''ПРЯГТИ́''', '''ПРЯ́ЖИТИ'''[ПРА́ЖИТИ], '''ШКВА́РИТИ''' розм. (перев. про сонце). | ||
| + | |||
| + | '''''Сонце як огненная куля стоїть серед неба і не пече - пале''''' ''(Панас Мирний)''; | ||
| + | |||
| + | '''''Сонце немов зупинилося в безхмарному небі, пропікаючи своїми гострими променями сіре каміння''''' ''(В. Кучер)''; | ||
| + | |||
| + | '''''Як піднялося сонечко, що то вже жарило''''' ''(Г. Квітка-Основ’яненко)''; | ||
| + | |||
| + | '''''Безжально смажило сонце''''' ''(В. Минко)''; | ||
| + | |||
| + | '''''Сонце гріло, аж смалило''''' ''(А. Кримський)''; | ||
| + | |||
| + | '''''Гаряче сонце пече, припікає, пражить, ніби у випаленій пустелі''''' ''(Д. Бедзик)''; | ||
| + | |||
| + | '''''Сонце шкварило, як вогонь''''' ''(І. Нечуй-Левицький)''. | ||
| + | |||
| + | '''СМА́ЖИТИ''' (готувати м’ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), '''ЖА́РИТИ''', '''ШКВА́РИТИ''', '''ПРЯГТИ́''', '''ПРЯ́ЖИТИ'''[ПРА́ЖИТИ], '''ЗАСМА́ЖУВАТИ''', '''ЗАЖА́РЮВАТИ''' (перев. окремою тушкою, великим шматком); '''ПРОСМА́ЖУВАТИ''', '''УСМА́ЖУВАТИ'''[ВСМА́ЖУВАТИ] (до повної готовності); '''ПРИСМА́ЖУВАТИ''', '''ПРИШКВА́РЮВАТИ''' (частково, трохи). | ||
| + | '''''Онися пішла в пекарню, звеліла смажити три гуски''''' ''(І. Нечуй-Левицький)''; | ||
| + | |||
| + | '''''- В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють''''' ''(О. Гончар)''; | ||
| + | |||
| + | '''''Сичала на столі бензинка, а на ній шкварчала яєчня, яку мистецьки вмів пряжити Савченко''''' ''(М. Коцюбинський)''; | ||
| + | |||
| + | '''''- Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж''''' ''(А. Іщук)'' | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:smagene.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P 45491 2 slidertop2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:smazyty.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:smazyty2.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|RTwI2etdYTQ}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [[Жарити]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 22: | Рядок 81: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/smazhyty Академічний тлумачний словник української мови] | ||
| + | [https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8 Словник синонімів] | ||
[[Категорія:См]] | [[Категорія:См]] | ||
Поточна версія на 21:47, 6 листопада 2018
Смажити, -жу, -жиш, гл. 1) Жарить. Смажити яєшню. Левиц. Пов. 105. Молоко на сковороді смажити. ХС. III. 51. Смажено, печено в смолі, не кажи, що ея діє в школі. Ном. № 6094.
Зміст
Сучасні словники
[1] СМАЖИТИ, -жу, -жиш, недоконаний вид.
1. Готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) переважно із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити.
Міщанки смажать на сковородах рибу під пекучим сонцем (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 356);
В кухні горить огонь, варять і смажать (Іван Франко, VII, 1951, 133);
— Моя [дружина] ще до війни кожного ранку грінки на свинячому смальцеві смажила (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 465);
Монголи пасли коней, смажили на багатті свіже кінське м'ясо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 394);
// Тримаючи на вогні, на жару, добре пропікати (насіння, горіхи і т. ін.);
// розмовне. Підпікати кого-небудь на вогні, на жару.
— Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почув Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки.. — Смажив вже він козаків на вишкварки.., — обізвався Супрун (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 131);
- У порівняннях. Сам [пан] високий, носатий та сухий, неначе хто його три дні на сковороді смажив (Нечуй-Левицький, III, 1956, 260).
2. Сильно гріти, припікати (про сонце); пекти, палити.
Коло плугів працює веселий народ. Сонце смажить радісні обличчя (Юрій Яновський, II, 1958, 166);
Над нами висіло безхмарне небо. Безжально смажило сонце (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 37);
// Робити сухим, пошерхлим (губи, обличчя і т. ін.).
Холод пройняв все її тіло, тоді як зітхання гаряче-гаряче так і смаже [смажить] уста, так і суше [сушить] у роті (Панас Мирний, I, 1954, 311).
Синоніми
[2] ПЕКТИ́(надмірно гріти, обдавати жаром); ПАЛИ́ТИ, ПРОПІКА́ТИ, ЖА́РИТИ розм., СМАЛИ́ТИ розм. (сильніше); ПРИПІКА́ТИ (про сонце - дедалі сильніше); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ[ПРА́ЖИТИ], ШКВА́РИТИ розм. (перев. про сонце).
Сонце як огненная куля стоїть серед неба і не пече - пале (Панас Мирний);
Сонце немов зупинилося в безхмарному небі, пропікаючи своїми гострими променями сіре каміння (В. Кучер);
Як піднялося сонечко, що то вже жарило (Г. Квітка-Основ’яненко);
Безжально смажило сонце (В. Минко);
Сонце гріло, аж смалило (А. Кримський);
Гаряче сонце пече, припікає, пражить, ніби у випаленій пустелі (Д. Бедзик);
Сонце шкварило, як вогонь (І. Нечуй-Левицький).
СМА́ЖИТИ (готувати м’ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ[ПРА́ЖИТИ], ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев. окремою тушкою, великим шматком); ПРОСМА́ЖУВАТИ, УСМА́ЖУВАТИ[ВСМА́ЖУВАТИ] (до повної готовності); ПРИСМА́ЖУВАТИ, ПРИШКВА́РЮВАТИ (частково, трохи). Онися пішла в пекарню, звеліла смажити три гуски (І. Нечуй-Левицький);
- В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють (О. Гончар);
Сичала на столі бензинка, а на ній шкварчала яєчня, яку мистецьки вмів пряжити Савченко (М. Коцюбинський);
- Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (А. Іщук)
Ілюстрації
|
|
|
|
