Відмінності між версіями «Смирнота»
(→Ілюстрації) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
СМИ́РНІСТЬ, ності, жін., рідко. Властивість за значенням смирний. Володимир Семенович був чудовий чоловік. Стілько смирності, делікатності.. я ще не стрічала у мужчини (Іван Франко, IV, 1950, 373); Хоч нерадо, але все-таки мусила Броня свою смирність відставити набік (Лесь Мартович, Тв., 1954, 444). | СМИ́РНІСТЬ, ності, жін., рідко. Властивість за значенням смирний. Володимир Семенович був чудовий чоловік. Стілько смирності, делікатності.. я ще не стрічала у мужчини (Іван Франко, IV, 1950, 373); Хоч нерадо, але все-таки мусила Броня свою смирність відставити набік (Лесь Мартович, Тв., 1954, 444). | ||
| + | |||
СМИРЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., СМИРИ́ТИСЯ, смирюся, смиришся, док. | СМИРЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., СМИРИ́ТИСЯ, смирюся, смиришся, док. | ||
Ставати смирним, покірним; коритися чиїй-небудь волі, впливу. [Єпископ (підходить повагом з дальшого кутка до Нартала):] Смирись, мій сину... (Леся Українка, II, 1951, 428); Кінь зробив великий стрибок.. Прикоротив [Григорій Іванович] уздечку. І кінь враз смирився і став (Юрій Смолич, V, 1959, 700); | Ставати смирним, покірним; коритися чиїй-небудь волі, впливу. [Єпископ (підходить повагом з дальшого кутка до Нартала):] Смирись, мій сину... (Леся Українка, II, 1951, 428); Кінь зробив великий стрибок.. Прикоротив [Григорій Іванович] уздечку. І кінь враз смирився і став (Юрій Смолич, V, 1959, 700); | ||
| Рядок 23: | Рядок 24: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | http://sum.in.ua | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 20:37, 2 жовтня 2018
Смирнота, -ти, ж. = Смирність. Не діймаю віри Антоновій смирності. Г. Барв. 328.
Зміст
Сучасні словники
СМИ́РНІСТЬ, ності, жін., рідко. Властивість за значенням смирний. Володимир Семенович був чудовий чоловік. Стілько смирності, делікатності.. я ще не стрічала у мужчини (Іван Франко, IV, 1950, 373); Хоч нерадо, але все-таки мусила Броня свою смирність відставити набік (Лесь Мартович, Тв., 1954, 444).
СМИРЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., СМИРИ́ТИСЯ, смирюся, смиришся, док. Ставати смирним, покірним; коритися чиїй-небудь волі, впливу. [Єпископ (підходить повагом з дальшого кутка до Нартала):] Смирись, мій сину... (Леся Українка, II, 1951, 428); Кінь зробив великий стрибок.. Прикоротив [Григорій Іванович] уздечку. І кінь враз смирився і став (Юрій Смолич, V, 1959, 700); // Підкорятися чиїй-небудь владі, силі і т. ін. Тут іще чуєш предвічний той голос, і клониться дух у покорі, й смиряється бунт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 408).
Ілюстрації
|
|
|
|
