Відмінності між версіями «Халамидник»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | 1. заст. Босяк, голодранець. Забажалося йому побути між «халамидниками» — тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст | + | 1. заст. Босяк, голодранець. Забажалося йому побути між «халамидниками» — тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст (Панас Мирний, I, 1954, 353). |
| − | 2. Бешкетник, пустун. Громада, зніяковівши, втихла. Чулося тільки, як у натовпі притишеним голосом громадяни картали халамидників з молоді, що розв'язали були язики і серйозну справу перетворили на забаву (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 124); Максим віддасть лише одну рибину, бо треба таки принести матері якусь копійчину, хай і вона знає, що він не якийсь халамидник, а помічник (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 445); | + | |
| − | // Уживається як лайливе слово. — Чого босоніж стоїш? — А то ви не знаєте? Купило притупило. — Тоді сиди, халамиднику, в запічку..! — гримає дядько Себастіян (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 19) | + | 2. Бешкетник, пустун. Громада, зніяковівши, втихла. Чулося тільки, як у натовпі притишеним голосом громадяни картали халамидників з молоді, що розв'язали були язики і серйозну справу перетворили на забаву (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 124); Максим віддасть лише одну рибину, бо треба таки принести матері якусь копійчину, хай і вона знає, що він не якийсь халамидник, а помічник (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 445); |
| + | // Уживається як лайливе слово. — Чого босоніж стоїш? — А то ви не знаєте? Купило притупило. — Тоді сиди, халамиднику, в запічку..! — гримає дядько Себастіян (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 19). | ||
| + | |||
| + | Можливі синоніми | ||
| + | |||
| + | БОСЯ́Крозм. (зубожіла, соціально й морально занепала людина з декласованих шарів населення - перев. у дореволюційній Росії), ХАЛАМИ́ДНИКзаст.;ЛЮ́МПЕНрозм.,ДРАБдіал., зневажл. (безвідносно до країни). Він [дід], здається, весь вік тільки те й робив, що мандрував. Тато його дуже не любив, називав босяком та волоцюгою (А. Дімаров); Забажалося йому побути між "халамидниками" - тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст (Панас Мирний); Я - люмпен. Ця гарна чужоземна назва на нашу мову перекладається так: обідранець-пройдисвіт або щось подібне - таке саме негарне й ганебне (Д. Бузько); - Ти, злодію, ти, драбе, кримінальнику, зараз мені забирайся відси! - кричав запінений підмайстер, чимраз ближче надскакуючи до робітника (І. Франко). - Пор. 1. бродя́га, 1. жебра́к. | ||
| + | ПУСТУ́Н (той, хто любить пустувати), БЕШКЕ́ТНИК, ЗБИТОЧНИК[ЗБИТОШНИК]розм.,ШИ́БЕНИКрозм.,ЖИРУ́Нрозм.,ПОСТРИБУ́Нрозм.,ШАЛАПУ́Трозм.,ШАЛАПУ́ТНИКрозм.,ШКО́ДАрозм.,ХАЛАМИ́ДНИКрозм.,ПАЛИ́ВОДАпідсил. розм.,ПАЛИ́СВІТпідсил. розм.,ГАРЦІВНИ́Кдіал.,ШАЛИВІРдіал.,ГАЙДАБУ́РАдіал.,ГАЛАБУ́РДНИКдіал.Стрибали отак пустуни, стрибали - і ввечері Юрко вже ледве доліз скоцюрблений до хати (П. Козланюк); Збиточник повторив слова професора, наслідуючи його інтонацію (О. Кобилянська); [Командир застави:] Ну й жируни! Я ж наказав - до штабу... (П. Воронько); - Здоров, Толю! - термосав за плечі дико радий шалапут [Івашко]. - Прокинься! (Я. Качура); Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. - В церков! В церков, шалапутники! (С. Васильченко); - Зараз стрельнем по вороні, халамидники малі! (Б. Олійник); Такий уже він паливода - здібний, але ж непосидючий, до науки не дуже охочий (Ю. Збанацький); Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої юнацькі роки, коли він також був такий шаливір та веселун (Григорій Тютюнник); Дозорці вважали йогоза непосидющого галабурдника (І. Франко). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Халамидник1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Халамидник2.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Халамидник3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Халамидник4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|j1JCmYhqjnw}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/khalamydnyk Словник української мови ] | ||
| + | |||
| + | [https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%85%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA Всесвітній словник української мови ] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 19:13, 2 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
1. заст. Босяк, голодранець. Забажалося йому побути між «халамидниками» — тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст (Панас Мирний, I, 1954, 353).
2. Бешкетник, пустун. Громада, зніяковівши, втихла. Чулося тільки, як у натовпі притишеним голосом громадяни картали халамидників з молоді, що розв'язали були язики і серйозну справу перетворили на забаву (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 124); Максим віддасть лише одну рибину, бо треба таки принести матері якусь копійчину, хай і вона знає, що він не якийсь халамидник, а помічник (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 445); // Уживається як лайливе слово. — Чого босоніж стоїш? — А то ви не знаєте? Купило притупило. — Тоді сиди, халамиднику, в запічку..! — гримає дядько Себастіян (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 19).
Можливі синоніми
БОСЯ́Крозм. (зубожіла, соціально й морально занепала людина з декласованих шарів населення - перев. у дореволюційній Росії), ХАЛАМИ́ДНИКзаст.;ЛЮ́МПЕНрозм.,ДРАБдіал., зневажл. (безвідносно до країни). Він [дід], здається, весь вік тільки те й робив, що мандрував. Тато його дуже не любив, називав босяком та волоцюгою (А. Дімаров); Забажалося йому побути між "халамидниками" - тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст (Панас Мирний); Я - люмпен. Ця гарна чужоземна назва на нашу мову перекладається так: обідранець-пройдисвіт або щось подібне - таке саме негарне й ганебне (Д. Бузько); - Ти, злодію, ти, драбе, кримінальнику, зараз мені забирайся відси! - кричав запінений підмайстер, чимраз ближче надскакуючи до робітника (І. Франко). - Пор. 1. бродя́га, 1. жебра́к. ПУСТУ́Н (той, хто любить пустувати), БЕШКЕ́ТНИК, ЗБИТОЧНИК[ЗБИТОШНИК]розм.,ШИ́БЕНИКрозм.,ЖИРУ́Нрозм.,ПОСТРИБУ́Нрозм.,ШАЛАПУ́Трозм.,ШАЛАПУ́ТНИКрозм.,ШКО́ДАрозм.,ХАЛАМИ́ДНИКрозм.,ПАЛИ́ВОДАпідсил. розм.,ПАЛИ́СВІТпідсил. розм.,ГАРЦІВНИ́Кдіал.,ШАЛИВІРдіал.,ГАЙДАБУ́РАдіал.,ГАЛАБУ́РДНИКдіал.Стрибали отак пустуни, стрибали - і ввечері Юрко вже ледве доліз скоцюрблений до хати (П. Козланюк); Збиточник повторив слова професора, наслідуючи його інтонацію (О. Кобилянська); [Командир застави:] Ну й жируни! Я ж наказав - до штабу... (П. Воронько); - Здоров, Толю! - термосав за плечі дико радий шалапут [Івашко]. - Прокинься! (Я. Качура); Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. - В церков! В церков, шалапутники! (С. Васильченко); - Зараз стрельнем по вороні, халамидники малі! (Б. Олійник); Такий уже він паливода - здібний, але ж непосидючий, до науки не дуже охочий (Ю. Збанацький); Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої юнацькі роки, коли він також був такий шаливір та веселун (Григорій Тютюнник); Дозорці вважали йогоза непосидющого галабурдника (І. Франко).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Всесвітній словник української мови
Зовнішні посилання
Халамидник, -ка, м. Оборвышъ, босякъ. Мир. ХРВ. 296.
