Відмінності між версіями «Оженити»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Оженити, -ню́, -ниш, '''''гл. ''Женить. ''Оженила мати неволею сина. ''Нп. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: ''Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. ''МУЕ. III. 52. ''Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. ''Чуб. V. 27. | '''Оженити, -ню́, -ниш, '''''гл. ''Женить. ''Оженила мати неволею сина. ''Нп. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: ''Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. ''МУЕ. III. 52. ''Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. ''Чуб. V. 27. | ||
| − | ((Subst:Шаблон:Словник)) | + | ((Subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність)) |
((ВСРб1-18 4о.д)) | ((ВСРб1-18 4о.д)) | ||
[[Категорія:Ож]] | [[Категорія:Ож]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ОЖЕНИТИ, оженю, ожениш, док., перех., на кому і без додатка. З'єднати шлюбом чоловіка з жінкою. [Відьма:] Через яр ходила Та воду носила, Коровай сама бгала, Дочку оддавала, Сина оженила... (Тарас Шевченко, II, 1963, 312); Восени батько оженив парубка на рябій дівці, яка не вроду принесла, а пригнала воли у двір Євдокима (Михайло Стельмах, I, 1962, 225). | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Н. п. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. МУЕ. III. 52. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. Чуб. V. 27. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ОЖЕНИ́ТИ, оженю́, оже́ниш, док., перех., на кому і без додатка. З’єднати шлюбом чоловіка з жінкою. [Відьма:] Через яр ходила Та воду носила, Коровай сама бгала, Дочку оддавала, Сина оженила… (Шевч., II, 1963, 312); Восени батько оженив парубка на рябій дівці, яка не вроду принесла, а пригнала воли у двір Євдокима (Стельмах, І, 1962, 225). | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | Оженити оженю́, оже́ниш, док., перех., на кому і без додатка. | ||
| + | З'єднати шлюбом чоловіка з жінкою. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: оженити.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: оженити1.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: оженити2.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| QOE4DYU2feE}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | Оженився,оженений,оженятися | ||
| + | ===Оженити=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 20:43, 2 листопада 2021
Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Нп. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. МУЕ. III. 52. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. Чуб. V. 27. ((Subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність))
((ВСРб1-18 4о.д))
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОЖЕНИТИ, оженю, ожениш, док., перех., на кому і без додатка. З'єднати шлюбом чоловіка з жінкою. [Відьма:] Через яр ходила Та воду носила, Коровай сама бгала, Дочку оддавала, Сина оженила... (Тарас Шевченко, II, 1963, 312); Восени батько оженив парубка на рябій дівці, яка не вроду принесла, а пригнала воли у двір Євдокима (Михайло Стельмах, I, 1962, 225).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Н. п. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. МУЕ. III. 52. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. Чуб. V. 27.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ОЖЕНИ́ТИ, оженю́, оже́ниш, док., перех., на кому і без додатка. З’єднати шлюбом чоловіка з жінкою. [Відьма:] Через яр ходила Та воду носила, Коровай сама бгала, Дочку оддавала, Сина оженила… (Шевч., II, 1963, 312); Восени батько оженив парубка на рябій дівці, яка не вроду принесла, а пригнала воли у двір Євдокима (Стельмах, І, 1962, 225).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Оженити оженю́, оже́ниш, док., перех., на кому і без додатка. З'єднати шлюбом чоловіка з жінкою.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Оженився,оженений,оженятися
