Відмінності між версіями «Зайчик»
(Створена сторінка: '''Зайчик, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''заєць. '''''Зайчиклапанчик. ''Рудч. Ск. II. 1. ''Зайчикпобігайчик. '...) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | Пестлива форма від слова "заєць". |
| + | |||
| + | ''''''За́єць'''''' (Lepus) — рід ссавців родини зайцевих (або зайців, Leporidae). Рід містить близько 30 видів осіб, поширених у всьому світі, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год. | ||
| + | |||
| + | '''Походження слова "зайчик"''' | ||
| + | |||
| + | Українське слово «заєць» походить від праслов'янського *zаjęсь. Щодо походження цього слова висувають дві основні версії. | ||
| + | |||
| + | За першою версією, це слово походить від праіндоєвропейського *ghei- («плигати», «скакати») і є спорідненим з давньоіндійськими háуаs («кінь») і jíhītē («підскакує», «летить»), вірменським Ձի дзі («кінь»), литовським žáisti («плигати», «стрибати»), і можливо з латинським haedus («цап»), готським gaits («коза»), литовським zuĩkis (заєць»). Первісне значення — «плигун», «стрибунець». | ||
| + | Згідно з другою версією, *zаjęсь походить від давнішої форми *zьjajьnьсь, утвореної з праслов'янського *zьjajǫ («зяю», «зіяю») — через наявність у нього роззявленої, «зяючої» верхньої губи або через те, що заєць спить з відкритими очима. Форма *zаjęсь утворилася стягненням *zьjaj-ьnь-сь, носовий голосний ę утворився зі сполучення ьn. | ||
| + | Непереконливими є порівняння слов'янського «заєць» з литовським žаĩbаs («блискавка») або з грецьким γαἶα («земля»). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Файл:Заєць.jpeg]] | ||
| + | |||
| + | '''Тлумачний словник''' | ||
| + | |||
| + | '''1'''. Невеликий полохливий звірок родини гризунів, з куцим хвостом, довгими задніми І ногами і довгими вухами. Менш цінне хутро [ніж білки] дають зайці, з яких використовується і м'ясо (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 148); Полохливий заєць і пенька боїться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 213); [ Тетяна:] Ви себе рівняєте з Іосифом? Далеко куцому до зайця! (Іван Котляревський, II, 1953, 51); На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць, стрибнув раз, вдруге, зупинився навпроти Романа, нашорошив вуха, повернув голову вбік, і тільки тоді помітив людину, і аж залопотів у кущах (Михайло Стельмах, I, 1962, 341); * У порівняннях. Василь.. мерщій, як заєць той, вискочив з-забур'яну і побіг до хати (Панас Мирний, IV, 1955, 124); Андрієві треба щось одповісти, та язик, полохливий, як заєць, тіка кудись в горло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56); | ||
| + | '''2.''' розм. Безквитковий пасажир або глядач у театрі, кіно і т. ін. Люся потайки зітхає: — Хоч два рази перевір, — не зустрінеться тут «заєць» — безбілетний пасажир! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 15); * Образно. [Мося:] Ви думаєте, що робите революцію? Аякже. Ви їдете зайцями, от і все. А революцію ми вже без вас зробили (Іван Микитенко, I, 1957, 104). | ||
| + | '''3.''' розм., рідко. Те саме, що зайчик 2. Весною, прокинувшись вранці, коли.. сонце напускало повну кімнату світляних Зайців, хлоп'ята радісно гули один одному через вулицю, даючи знати, що я, мовляв, уже встав (Олесь Гончар, IV, 1960, 78). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
Поточна версія на 16:33, 2 грудня 2015
Пестлива форма від слова "заєць".
'За́єць' (Lepus) — рід ссавців родини зайцевих (або зайців, Leporidae). Рід містить близько 30 видів осіб, поширених у всьому світі, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год.
Походження слова "зайчик"
Українське слово «заєць» походить від праслов'янського *zаjęсь. Щодо походження цього слова висувають дві основні версії.
За першою версією, це слово походить від праіндоєвропейського *ghei- («плигати», «скакати») і є спорідненим з давньоіндійськими háуаs («кінь») і jíhītē («підскакує», «летить»), вірменським Ձի дзі («кінь»), литовським žáisti («плигати», «стрибати»), і можливо з латинським haedus («цап»), готським gaits («коза»), литовським zuĩkis (заєць»). Первісне значення — «плигун», «стрибунець». Згідно з другою версією, *zаjęсь походить від давнішої форми *zьjajьnьсь, утвореної з праслов'янського *zьjajǫ («зяю», «зіяю») — через наявність у нього роззявленої, «зяючої» верхньої губи або через те, що заєць спить з відкритими очима. Форма *zаjęсь утворилася стягненням *zьjaj-ьnь-сь, носовий голосний ę утворився зі сполучення ьn. Непереконливими є порівняння слов'янського «заєць» з литовським žаĩbаs («блискавка») або з грецьким γαἶα («земля»).
Тлумачний словник
1. Невеликий полохливий звірок родини гризунів, з куцим хвостом, довгими задніми І ногами і довгими вухами. Менш цінне хутро [ніж білки] дають зайці, з яких використовується і м'ясо (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 148); Полохливий заєць і пенька боїться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 213); [ Тетяна:] Ви себе рівняєте з Іосифом? Далеко куцому до зайця! (Іван Котляревський, II, 1953, 51); На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць, стрибнув раз, вдруге, зупинився навпроти Романа, нашорошив вуха, повернув голову вбік, і тільки тоді помітив людину, і аж залопотів у кущах (Михайло Стельмах, I, 1962, 341); * У порівняннях. Василь.. мерщій, як заєць той, вискочив з-забур'яну і побіг до хати (Панас Мирний, IV, 1955, 124); Андрієві треба щось одповісти, та язик, полохливий, як заєць, тіка кудись в горло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56); 2. розм. Безквитковий пасажир або глядач у театрі, кіно і т. ін. Люся потайки зітхає: — Хоч два рази перевір, — не зустрінеться тут «заєць» — безбілетний пасажир! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 15); * Образно. [Мося:] Ви думаєте, що робите революцію? Аякже. Ви їдете зайцями, от і все. А революцію ми вже без вас зробили (Іван Микитенко, I, 1957, 104). 3. розм., рідко. Те саме, що зайчик 2. Весною, прокинувшись вранці, коли.. сонце напускало повну кімнату світляних Зайців, хлоп'ята радісно гули один одному через вулицю, даючи знати, що я, мовляв, уже встав (Олесь Гончар, IV, 1960, 78).
