Відмінності між версіями «Задовбувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Задовбувати, -бую, -єш, '''сов. в. '''задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, '''''гл. ''Вдал...) |
|||
(не показані 11 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Задовбувати, -бую, -єш, '''сов. в. '''задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, | + | '''Задовбувати, -бую, -єш, '''сов. в. '''задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Чуб. VII. 403. |
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | [http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
+ | |||
+ | 1.Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. | ||
+ | 2.розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. | ||
+ | [http://slovopedia.org.ua/57/53399/374465.html Словопедія] | ||
+ | ЗАДОВБУВАТИ | ||
+ | (-ую, -уєш) недок., кого; мол.; несхвальн. Набридати комусь, утомлювати когось. - Добре, не задовбуй мене, Бога ради, такими думками! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 195. | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:задовбав1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:задолбал2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:задолбал1.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|wJsMqbYoL4I}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 приставати] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Поточна версія на 23:14, 7 грудня 2014
Задовбувати, -бую, -єш, сов. в. задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Чуб. VII. 403.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1.Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. 2.розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. Словопедія ЗАДОВБУВАТИ (-ую, -уєш) недок., кого; мол.; несхвальн. Набридати комусь, утомлювати когось. - Добре, не задовбуй мене, Бога ради, такими думками! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 195. Тлумачення слова у сучасних словниках