Відмінності між версіями «Петрик Ольга Володимирівна»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента|Група=ЖУРб-2-17-4.0д}}) |
|||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]] | [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]] | ||
===ПІБ=== | ===ПІБ=== | ||
+ | Петрик Ольга Володимирівна | ||
===Група=== | ===Група=== | ||
+ | ЖУРб-2-17-4.0д | ||
===Електронна пошта=== | ===Електронна пошта=== | ||
− | + | olga2000petruk@ukr.net | |
+ | ovpetryk.ij17@kubg.edu.ua | ||
===Соціальні мережі, блоги=== | ===Соціальні мережі, блоги=== | ||
+ | https://www.instagram.com/olgentsiiya | ||
==Навчальна діяльність== | ==Навчальна діяльність== | ||
===Навчання на MOOC=== | ===Навчання на MOOC=== | ||
Рядок 12: | Рядок 16: | ||
===Навчальна практика=== | ===Навчальна практика=== | ||
+ | Газета "Україна молода" | ||
+ | |||
===Програми мобільності=== | ===Програми мобільності=== | ||
===Нагороди та подяки навчального характеру=== | ===Нагороди та подяки навчального характеру=== | ||
Рядок 32: | Рядок 38: | ||
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру=== | ===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру=== | ||
==Доробки== | ==Доробки== | ||
+ | Інтелектуальний формат театру «Маскам Рад». «Льотчик і Роза» | ||
+ | Театральний світ України бідний і водночас багатий. Ми вдосталь чуємо про знамениті, великі театри. А щодо маленьких камерних театральних труп? Маскам Рад один з таких. | ||
+ | |||
+ | Де знаходиться? Сцена театру - одне з приміщень стравинної Київської фортеці, що неподалік станції метро Кловська. Побути в театрі і водночас відчути енергетику історії Києва – подвійне задоволення. Сцена це одна з двох частин однієї великої кімнати з заокруглою стелею. Що ж говорити про акустику, будь-який шерхіт глядачів був чутно, а голос акторів лунав звідусюди. | ||
+ | |||
+ | «Льотчик і Роза» - справжня історія особистого життя відомого Антуана де Сент-Екзюпері, що написав «Маленькій Принц». Талановитий, красивий його кохали десятки жінок з усього світу, але був він з однією, яку кохав він. Жінки – його муза. | ||
+ | Складний спектакль, який уміло відіграли два актора. Головна чоловіча роль – Петро Миронов, він був і режисером, і сценаристом. Інна Гончарова – уміло відіграла багато жіночих ролей, змінювалася як і зовні так і внутрішньо. Дуже легко було відчути різницю між жінками Сент-Екзюпері: одна грайлива кішечка, інша начитана розумниця, друга нестерпна стерво. Актриса виявилася теж не лише актрисою, а й авторкою ідеї та композитором. | ||
+ | |||
+ | До чого тут льотчик? Автор «Маленького Принца» марив польотами, десятки разів потрапляв у аварії, але тисячі разів знову злітав у небо. Там він відчував себе собою. | ||
+ | «Маскам Рад» - незвичайний театр, особливий, з своїм баченням. Точно вартий уваги. | ||
+ | Фотовиставка «Східний пейзаж» з послом Франції | ||
+ | Український фотограф з Києва Олександр Глядєлов висвітлює болючі теми в державі та за кордоном. Він один з тисячі колег відвідує регулярно АТО, там фотографує життя на плівку. Французьке посольство вирішило розмістити шедевральні роботи на своєму паркані. | ||
+ | |||
+ | (фото Укрінформ) | ||
+ | Можна подумати фотовиставка під час строгого картину в Києві, але вихід з галереєю-парканом був досить вдалим та не підпадає під обмеження. | ||
+ | 14 знімків на яких найстрашніші зображення: обірвані електролінії, покалічені стовпи, розірвані дерева, вибиті шибки. На жаль, така ситуація вже впродовж семи років переслідує мешканців Сходу країни. Люди вже звиклися з терміном війна на Донбасі. Але забувати це точно не варто. «Східний пейзаж» - був створений для того, щоб люди пам’ятали, відчували. | ||
+ | |||
+ | (фото Укрінформ) | ||
+ | Відкрив документальну виставку посол Франції Етьє де Понсен. Триватиме вона з 12 квітня по 10 травня 2021 року. | ||
+ | З 27 квітня до 15 травня кияни та гості міста зможуть побачити протитип «Східного пейзажу» , але вже на паркані бібліотеки Ярослава Мудрого . Світлини французького фотографа Гійома Ембро, присвячені революції гідності. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | 5 фільмів, які варто подивитися на картині | ||
+ | Такі різні, але такі достойні | ||
+ | 1. «Капітан Фантастик» | ||
+ | |||
+ | Бен (Вігго Мортенсен) і його дружина виховують шістьох дітей в лісі, далеко від цивілізації. Вони вчать дітей полювати і виживати, викладають їм мови і науки, виховують в дітях презирство до капіталістичного ладу, споживчому товариству та організованої релігії. Потомки зобов'язані читати класичні книги, і їм забороняється слухати сучасну музику і дивитися телевізор. | ||
+ | Але це кіно не про засновника тоталітарного культу, який заслуговує презирства і ненависті, а про химерного, але серцевого батька, який заслуговує розуміння і співчуття. Щоб ми в повній мірі зжилися з сім'єю Бена, перші півгодини проходять в глушині і лише потім відправляє героїв в подорож, на зустріч з рідними і випадковими перехожими. У фільмі немає погано зіграних ролей і невдало підібраних акторів. Картина глибока та незвичайна, абсолютно варта Вашого часу. | ||
+ | |||
+ | 2. «Маленька міс щастя» | ||
+ | |||
+ | Знайомтеся: дядько Френк, інтелектуал-невдаха, недавно пережив спробу самогубства. Мама - любляча, але надто палка. Папа - природжений лузер і домашній гуру, який начитався брошур із серії "Допоможи собі сам". Братик Дуейн підліткового віку - вічно кислий, неговіркий ніцшеанец. І, нарешті, дідусь – вічно незадоволений героїзалежний. Вся ця компанія занурившись в ледь живий жовтий «Фольксваген", вирулює на дорогу, яка веде з Нью-Мехіко в Каліфорнії. Там буде проводитися дитячий конкурс краси, де семирічна пухляшка Олівія має намір виграти корону. Під час цієї подорожі всім їм доведеться пережити безліч пригод і по-новому поглянути на свої відносини, які до цієї поїздки залишали бажати кращого. | ||
+ | 3. «Впіймай мене, якщо зможеш» | ||
+ | |||
+ | Фільм заснований на книзі справжнього Френка Абігнейла (який не особливо контролював знімальний процес режисера Стівена Спілберга) . Гірка трагікомедія про людські пороки і цинізмі. Френк Абігнейл (Леонардо Ді Капріо) - майстер обману і шахрайства, який зумів попрацювати і головним лікарем, і пілотом пасажирських авіаліній, і помічником прокурора - і все це з 16 до 21 року року, звісно ж , за допомогою своєї харизми, і невеликого ланцюжка, який нібито втрачали багато співробітниць, що траплялись на шлюху. | ||
+ | Молитвою перед обідом в будинку своєї майбутньої дружини, стала історія про мишку: "Дві мишки впали в посудину з молоком. Одна мишка - не стала чинити опір, і потонула. Інша - довго борсалася - збила масло, і вибралася на поверхню ". Тож яка мишка Френк? | ||
+ | |||
+ | 4. В погоні за щастям | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Відомі два шляхи досягнення щаст досягнення. Перший - вигадати щось отаке, хулахуп або кубик Рубіка. Другий шлях складніший. Про те і кіно. Для темношкірого комівояжера-невдахи, як і для 99% людства, бути щасливим значить заробити достатньо грошей, щоб утримувати сім'ю. На шляху до цієї мети йому доведеться постійно рухатися проти течії і проявляти непохитну силу волі. | ||
+ | |||
+ | Біографічний фільм про непростий шлях до американської мрії. Кріс Гаднер (Уіл Смітт) колись мріяв стати багатим, продаючи денсиметри, витративши всі гроші на покупку приладів. Але пройшло багато років, а денсиметри так і припадають пилом в його квартирі. Дружина не витримала постійної відсутності грошей в сім'ї, залишивши Кріса з маленьким сином (Джейден Сміт). Режисер Габріеле Муччіно показує історію цілеспрямованого і сильного духом людини, який, незважаючи на всі зустрічаються на його шляху труднощі не втрачає надію стати багатим і дати синові все те, чого не було у нього. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | 5. «Пташиний короб» | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Фільм заснований на романі письменника і музиканта Джоша Малермана «Пташиний короб», права на екранізацію якого придбала студія Universal ще в 2013-му - за рік до виходу книги. | ||
+ | |||
+ | Землю атакували невідомі істоти. Ніхто не знає, звідки вони прибули і що їм потрібно. Ніхто не знає, як вони виглядають. Точно відомо лише одне: якщо поглянеш туди - покінчиш життя самогубством. Світ занурився в хаос, і, щоб вижити, люди зав'язують очі і завішують вікна в будинках - всередину тварини не пробираються. Жінка Мелорі з двома дітьми пливе в човні по річці в пошуках порятунку. Вона згадує, як все почалося і через що їй довелося пройти. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Яким буде українське кіно 2021 | ||
+ | 600 мільйонів гривень держава планує виділити цього ріку на забезпечення українського кіно. | ||
+ | 2021 рік планують зробити ще більш продуктивніший, ніж минулий. 125 стрічок хочуть випустити на великі екрани, декілька з них вже почали знімати : “Надзвичайні грецькі похорони в Карпатах”, “Сумні портрети”, “Привоз”, “Мавка. Лісова пісня”, “Ботіночки”, “Сірі бджоли” та “Я, “Ніна”. У планах також створити фільм за книгою покійного музиканта Кузьми Скрябіна «Я, «Побєда» і Берлін». | ||
+ | Державне агентство з питаннь кіно оприлюднило розподіл бюджету, його можна переглянути у системі «Прозоро». Найдорожчий фільм буде – «Кремінь» , продюсер Максим Асадчий, на нього витратять 33,76 млн гривень. На мультфільм «Мавка» планують витратити 25 млн. | ||
+ | Сергій Горохов, режисер стрічок «Вечори на хуторі на хуторі біля Диканьки», серіалу «Останній москаль» та інших не менш відомих картин, говорить про кіносвіт України : «Біда українського кіно у тому, що у нього були перерви. Воно зараз тільки починається і переживає такий «підлітковий» етап. Але він не менш прекрасний: щось ти вмієш, щось не вмієш, але ми вчимося. І глядач теж вчиться. Я українському кіно бажаю успіху і сталого розвитку.» | ||
+ | Деякі стрічки 2021 українці вже побачили, наприклад таки як : «Поцілунок на мільйон» (14 лютого), «Позитивний італієць» (21 лютого), «Скажете весілля 3» ( 25 лютого). | ||
+ | Справді, можна помітити, як демонструють все більше і більше нашого, рідного кіно. Держава не обходить стороною та з кожним роком виділяє на декілька мільйонів більше для його розвитку. Тож процвітай, кіносвіт України! | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Кіно про борщ. Секретний інгредієнт | ||
+ | Борщ візитна карточка української господині. Але ж який все таки вірний рецепт? Яке м’ясо додавати? Чи треба квасоля? Нескінченні відповіді на питання щодо найвдалішого рецепту шукають тисячі жінок. А знайшов шеф-кухар Євгеній Клопотенко. | ||
+ | |||
+ | «Борщ. Секретний інгредієнт» - фільм вийшов у прокат ще у жовтні минулого року, але з кожним днем стає все популярніше. | ||
+ | Євгеній Клопотенко подорожує всією Україною та шукає секретні інгредієнти кожної господині, шукає унікальний рецепт. На Одещині він зустрічає сестрер Надію та Ніну Батрак, котрі дивують його варіацією борщу на карасях з білих буряків. Заїжджає навіть у Прип’ять, де шеф відвідує місцеву їдальню станції. Тут подають страву за технічною картою 1987 року, звісно ж без м’яса. | ||
+ | Ідея впродовж кінокартини це – любов. «Історія смаку – в любові», - так розпочинається стрічка. Це єдина спеція, яка об’єднує всі рецепт в Україні та за її межами. Без любові у вас нічого не вийде, можете не намагатися, тому що саме це і є секретний інгредієнт. | ||
+ | |||
+ | Фільм прикрашає ораторська дикція Юрія Висоцького, вдало підібраний музикальний супровід та красива операторська робота. | ||
+ | Євгеній Клопотенко в одному з інтерв’ю про фільм: «Я подивився на борщ і зрозумів: боже, у нас же є одна ниточка, маленька ниточка, щоб почати це все повертати. Цей борщ важко забрати у нас. Він точно наш. І тоді я подивився на цей всесвіт борщу. Я поїхав і побачив, що в кожній родині є свій борщ! І в кожній родині мені кажуть, як його готувати. Вчора каже мені жінка одна: «Я прийшла до людей, вони їдять борщ без сметани! Фу! Це неможливо!". Я кажу: «Чому?». «Ну, як це? Це не нормально!". Я був у шоці. Я побачив, що в кожній родині свої, кардинально різні рецепти.» | ||
+ | |||
+ | Тож тільки Вам вирішувати,який буде борщ, з яблуками, грушами чи чорносливом. Приємного апетиту! | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | На Донбасі зняли фільм про Українку | ||
+ | |||
+ | Новини з Донбаса ніяк не можуть потішити українців, але не сьогодні. До 150-річчя Лесі Українки там відзняли документальний фільм про письменницю. | ||
+ | Проєкт створив та оживив Донецький академічний обласний театр разом з телебаченням міста Маріуполь. «Ваша Леся» - міні фільм, присвячений знаменитій землячці та поетесі Лісі Українці . Ідея зародила у голові актриси маріупольського драматичного театру Дар’ї Іванової, вона і написала сценарій до картини. | ||
+ | Дар’ю підтримав генеральний директор театру – Володимир Кожевніков: «Цей проєкт цікавий, з різних боків цікавий. По-перше, це досвід акторів в іншій іпостасі. Це більше телевізійний формат, кіношний формат. Я вважаю, що потрібний і корисний досвід для акторів. Він відкриває нові комунікації між театром і глядачем, тому це дійсно дуже корисна справа». | ||
+ | |||
+ | Українці, завдяки стрічці, зможуть дізнатися не тільки про Українку, а про багатьох історичних постатей, наприклад Олену Пчілку, Ольгу Кобилянську, Климента Квітку. | ||
+ | |||
+ | «Ваша Леся» - фільм про життя, сум, біль та творчість. Такою Леся залишиться назажди в наших серцях. | ||
+ | |||
==Корисні посилання== | ==Корисні посилання== | ||
==Відгуки== | ==Відгуки== |
Поточна версія на 20:05, 25 травня 2021
Зміст
Персональні дані
ПІБ
Петрик Ольга Володимирівна
Група
ЖУРб-2-17-4.0д
Електронна пошта
olga2000petruk@ukr.net ovpetryk.ij17@kubg.edu.ua
Соціальні мережі, блоги
https://www.instagram.com/olgentsiiya
Навчальна діяльність
Навчання на MOOC
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)
Навчальна практика
Газета "Україна молода"
Програми мобільності
Нагороди та подяки навчального характеру
Наукова-практична діяльність
Наукові публікації
Участь у конференціях, семінарах
Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях
Професійний розвиток
Професійна сертифікація
Професійні навички
Стажування
Професійний досвід
Соціально-гуманітарна діяльність
Волонтерська діяльність
Соціальний проект
Університетські заходи
Благодійні акції
Студентське самоврядування
Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру
Доробки
Інтелектуальний формат театру «Маскам Рад». «Льотчик і Роза»
Театральний світ України бідний і водночас багатий. Ми вдосталь чуємо про знамениті, великі театри. А щодо маленьких камерних театральних труп? Маскам Рад один з таких.
Де знаходиться? Сцена театру - одне з приміщень стравинної Київської фортеці, що неподалік станції метро Кловська. Побути в театрі і водночас відчути енергетику історії Києва – подвійне задоволення. Сцена це одна з двох частин однієї великої кімнати з заокруглою стелею. Що ж говорити про акустику, будь-який шерхіт глядачів був чутно, а голос акторів лунав звідусюди.
«Льотчик і Роза» - справжня історія особистого життя відомого Антуана де Сент-Екзюпері, що написав «Маленькій Принц». Талановитий, красивий його кохали десятки жінок з усього світу, але був він з однією, яку кохав він. Жінки – його муза. Складний спектакль, який уміло відіграли два актора. Головна чоловіча роль – Петро Миронов, він був і режисером, і сценаристом. Інна Гончарова – уміло відіграла багато жіночих ролей, змінювалася як і зовні так і внутрішньо. Дуже легко було відчути різницю між жінками Сент-Екзюпері: одна грайлива кішечка, інша начитана розумниця, друга нестерпна стерво. Актриса виявилася теж не лише актрисою, а й авторкою ідеї та композитором.
До чого тут льотчик? Автор «Маленького Принца» марив польотами, десятки разів потрапляв у аварії, але тисячі разів знову злітав у небо. Там він відчував себе собою. «Маскам Рад» - незвичайний театр, особливий, з своїм баченням. Точно вартий уваги.
Фотовиставка «Східний пейзаж» з послом Франції Український фотограф з Києва Олександр Глядєлов висвітлює болючі теми в державі та за кордоном. Він один з тисячі колег відвідує регулярно АТО, там фотографує життя на плівку. Французьке посольство вирішило розмістити шедевральні роботи на своєму паркані.
(фото Укрінформ) Можна подумати фотовиставка під час строгого картину в Києві, але вихід з галереєю-парканом був досить вдалим та не підпадає під обмеження. 14 знімків на яких найстрашніші зображення: обірвані електролінії, покалічені стовпи, розірвані дерева, вибиті шибки. На жаль, така ситуація вже впродовж семи років переслідує мешканців Сходу країни. Люди вже звиклися з терміном війна на Донбасі. Але забувати це точно не варто. «Східний пейзаж» - був створений для того, щоб люди пам’ятали, відчували.
(фото Укрінформ) Відкрив документальну виставку посол Франції Етьє де Понсен. Триватиме вона з 12 квітня по 10 травня 2021 року. З 27 квітня до 15 травня кияни та гості міста зможуть побачити протитип «Східного пейзажу» , але вже на паркані бібліотеки Ярослава Мудрого . Світлини французького фотографа Гійома Ембро, присвячені революції гідності.
5 фільмів, які варто подивитися на картині Такі різні, але такі достойні 1. «Капітан Фантастик»
Бен (Вігго Мортенсен) і його дружина виховують шістьох дітей в лісі, далеко від цивілізації. Вони вчать дітей полювати і виживати, викладають їм мови і науки, виховують в дітях презирство до капіталістичного ладу, споживчому товариству та організованої релігії. Потомки зобов'язані читати класичні книги, і їм забороняється слухати сучасну музику і дивитися телевізор. Але це кіно не про засновника тоталітарного культу, який заслуговує презирства і ненависті, а про химерного, але серцевого батька, який заслуговує розуміння і співчуття. Щоб ми в повній мірі зжилися з сім'єю Бена, перші півгодини проходять в глушині і лише потім відправляє героїв в подорож, на зустріч з рідними і випадковими перехожими. У фільмі немає погано зіграних ролей і невдало підібраних акторів. Картина глибока та незвичайна, абсолютно варта Вашого часу.
2. «Маленька міс щастя»
Знайомтеся: дядько Френк, інтелектуал-невдаха, недавно пережив спробу самогубства. Мама - любляча, але надто палка. Папа - природжений лузер і домашній гуру, який начитався брошур із серії "Допоможи собі сам". Братик Дуейн підліткового віку - вічно кислий, неговіркий ніцшеанец. І, нарешті, дідусь – вічно незадоволений героїзалежний. Вся ця компанія занурившись в ледь живий жовтий «Фольксваген", вирулює на дорогу, яка веде з Нью-Мехіко в Каліфорнії. Там буде проводитися дитячий конкурс краси, де семирічна пухляшка Олівія має намір виграти корону. Під час цієї подорожі всім їм доведеться пережити безліч пригод і по-новому поглянути на свої відносини, які до цієї поїздки залишали бажати кращого. 3. «Впіймай мене, якщо зможеш»
Фільм заснований на книзі справжнього Френка Абігнейла (який не особливо контролював знімальний процес режисера Стівена Спілберга) . Гірка трагікомедія про людські пороки і цинізмі. Френк Абігнейл (Леонардо Ді Капріо) - майстер обману і шахрайства, який зумів попрацювати і головним лікарем, і пілотом пасажирських авіаліній, і помічником прокурора - і все це з 16 до 21 року року, звісно ж , за допомогою своєї харизми, і невеликого ланцюжка, який нібито втрачали багато співробітниць, що траплялись на шлюху. Молитвою перед обідом в будинку своєї майбутньої дружини, стала історія про мишку: "Дві мишки впали в посудину з молоком. Одна мишка - не стала чинити опір, і потонула. Інша - довго борсалася - збила масло, і вибралася на поверхню ". Тож яка мишка Френк?
4. В погоні за щастям
Відомі два шляхи досягнення щаст досягнення. Перший - вигадати щось отаке, хулахуп або кубик Рубіка. Другий шлях складніший. Про те і кіно. Для темношкірого комівояжера-невдахи, як і для 99% людства, бути щасливим значить заробити достатньо грошей, щоб утримувати сім'ю. На шляху до цієї мети йому доведеться постійно рухатися проти течії і проявляти непохитну силу волі.
Біографічний фільм про непростий шлях до американської мрії. Кріс Гаднер (Уіл Смітт) колись мріяв стати багатим, продаючи денсиметри, витративши всі гроші на покупку приладів. Але пройшло багато років, а денсиметри так і припадають пилом в його квартирі. Дружина не витримала постійної відсутності грошей в сім'ї, залишивши Кріса з маленьким сином (Джейден Сміт). Режисер Габріеле Муччіно показує історію цілеспрямованого і сильного духом людини, який, незважаючи на всі зустрічаються на його шляху труднощі не втрачає надію стати багатим і дати синові все те, чого не було у нього.
5. «Пташиний короб»
Фільм заснований на романі письменника і музиканта Джоша Малермана «Пташиний короб», права на екранізацію якого придбала студія Universal ще в 2013-му - за рік до виходу книги.
Землю атакували невідомі істоти. Ніхто не знає, звідки вони прибули і що їм потрібно. Ніхто не знає, як вони виглядають. Точно відомо лише одне: якщо поглянеш туди - покінчиш життя самогубством. Світ занурився в хаос, і, щоб вижити, люди зав'язують очі і завішують вікна в будинках - всередину тварини не пробираються. Жінка Мелорі з двома дітьми пливе в човні по річці в пошуках порятунку. Вона згадує, як все почалося і через що їй довелося пройти.
Яким буде українське кіно 2021
600 мільйонів гривень держава планує виділити цього ріку на забезпечення українського кіно. 2021 рік планують зробити ще більш продуктивніший, ніж минулий. 125 стрічок хочуть випустити на великі екрани, декілька з них вже почали знімати : “Надзвичайні грецькі похорони в Карпатах”, “Сумні портрети”, “Привоз”, “Мавка. Лісова пісня”, “Ботіночки”, “Сірі бджоли” та “Я, “Ніна”. У планах також створити фільм за книгою покійного музиканта Кузьми Скрябіна «Я, «Побєда» і Берлін». Державне агентство з питаннь кіно оприлюднило розподіл бюджету, його можна переглянути у системі «Прозоро». Найдорожчий фільм буде – «Кремінь» , продюсер Максим Асадчий, на нього витратять 33,76 млн гривень. На мультфільм «Мавка» планують витратити 25 млн. Сергій Горохов, режисер стрічок «Вечори на хуторі на хуторі біля Диканьки», серіалу «Останній москаль» та інших не менш відомих картин, говорить про кіносвіт України : «Біда українського кіно у тому, що у нього були перерви. Воно зараз тільки починається і переживає такий «підлітковий» етап. Але він не менш прекрасний: щось ти вмієш, щось не вмієш, але ми вчимося. І глядач теж вчиться. Я українському кіно бажаю успіху і сталого розвитку.» Деякі стрічки 2021 українці вже побачили, наприклад таки як : «Поцілунок на мільйон» (14 лютого), «Позитивний італієць» (21 лютого), «Скажете весілля 3» ( 25 лютого).
Справді, можна помітити, як демонструють все більше і більше нашого, рідного кіно. Держава не обходить стороною та з кожним роком виділяє на декілька мільйонів більше для його розвитку. Тож процвітай, кіносвіт України!
Кіно про борщ. Секретний інгредієнт
Борщ візитна карточка української господині. Але ж який все таки вірний рецепт? Яке м’ясо додавати? Чи треба квасоля? Нескінченні відповіді на питання щодо найвдалішого рецепту шукають тисячі жінок. А знайшов шеф-кухар Євгеній Клопотенко.
«Борщ. Секретний інгредієнт» - фільм вийшов у прокат ще у жовтні минулого року, але з кожним днем стає все популярніше. Євгеній Клопотенко подорожує всією Україною та шукає секретні інгредієнти кожної господині, шукає унікальний рецепт. На Одещині він зустрічає сестрер Надію та Ніну Батрак, котрі дивують його варіацією борщу на карасях з білих буряків. Заїжджає навіть у Прип’ять, де шеф відвідує місцеву їдальню станції. Тут подають страву за технічною картою 1987 року, звісно ж без м’яса. Ідея впродовж кінокартини це – любов. «Історія смаку – в любові», - так розпочинається стрічка. Це єдина спеція, яка об’єднує всі рецепт в Україні та за її межами. Без любові у вас нічого не вийде, можете не намагатися, тому що саме це і є секретний інгредієнт.
Фільм прикрашає ораторська дикція Юрія Висоцького, вдало підібраний музикальний супровід та красива операторська робота. Євгеній Клопотенко в одному з інтерв’ю про фільм: «Я подивився на борщ і зрозумів: боже, у нас же є одна ниточка, маленька ниточка, щоб почати це все повертати. Цей борщ важко забрати у нас. Він точно наш. І тоді я подивився на цей всесвіт борщу. Я поїхав і побачив, що в кожній родині є свій борщ! І в кожній родині мені кажуть, як його готувати. Вчора каже мені жінка одна: «Я прийшла до людей, вони їдять борщ без сметани! Фу! Це неможливо!". Я кажу: «Чому?». «Ну, як це? Це не нормально!". Я був у шоці. Я побачив, що в кожній родині свої, кардинально різні рецепти.»
Тож тільки Вам вирішувати,який буде борщ, з яблуками, грушами чи чорносливом. Приємного апетиту!
На Донбасі зняли фільм про Українку
Новини з Донбаса ніяк не можуть потішити українців, але не сьогодні. До 150-річчя Лесі Українки там відзняли документальний фільм про письменницю. Проєкт створив та оживив Донецький академічний обласний театр разом з телебаченням міста Маріуполь. «Ваша Леся» - міні фільм, присвячений знаменитій землячці та поетесі Лісі Українці . Ідея зародила у голові актриси маріупольського драматичного театру Дар’ї Іванової, вона і написала сценарій до картини. Дар’ю підтримав генеральний директор театру – Володимир Кожевніков: «Цей проєкт цікавий, з різних боків цікавий. По-перше, це досвід акторів в іншій іпостасі. Це більше телевізійний формат, кіношний формат. Я вважаю, що потрібний і корисний досвід для акторів. Він відкриває нові комунікації між театром і глядачем, тому це дійсно дуже корисна справа».
Українці, завдяки стрічці, зможуть дізнатися не тільки про Українку, а про багатьох історичних постатей, наприклад Олену Пчілку, Ольгу Кобилянську, Климента Квітку.
«Ваша Леся» - фільм про життя, сум, біль та творчість. Такою Леся залишиться назажди в наших серцях.