Відмінності між версіями «Ґардувати»
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ґардувати, -дую, -єш, '''''гл. ''1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? ''Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. ''Канев. у. | '''Ґардувати, -дую, -єш, '''''гл. ''1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? ''Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. ''Канев. у. | ||
| + | Вартувати; сторожити | ||
| + | Уночі Юлдаш Ґардував з батьком байський табун. | ||
| + | |||
| + | Ґардувати, у́ю, у́єш, недок., діал. | ||
| + | 1. перех. Загачувати. Гордувати у ставку воду (Сл. Гр.). | ||
| + | 2. неперех. Гуляти. До лісу почвалав [Еней], Де гардовав [гардував] Евандр з попами (Котл., І, 1952, 202). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 31. | ||
| + | |||
| + | Ґардувати, дую, єш, гл. | ||
| + | 1) Запруджують. Гардувати у ставку воду. Лубен. у. | ||
| + | 2) Бути перевізником. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами. Котл. Ен. V. II. Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 273. | ||
| + | Ґардувати | ||
| + | -ую, -уєш, недок. , зах. Вартувати; сторожити. Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови | ||
| + | |||
| + | == Зображення == | ||
| + | [[Файл:321image1.jpeg|210px]] | ||
| + | [[Файл:321image2.jpeg|210px]] | ||
| + | [[Файл:321image3.jpeg|210px]] | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Ґа]] | [[Категорія:Ґа]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018]] | ||
Поточна версія на 13:45, 13 серпня 2024
Ґардувати, -дую, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. Канев. у. Вартувати; сторожити Уночі Юлдаш Ґардував з батьком байський табун.
Ґардувати, у́ю, у́єш, недок., діал. 1. перех. Загачувати. Гордувати у ставку воду (Сл. Гр.). 2. неперех. Гуляти. До лісу почвалав [Еней], Де гардовав [гардував] Евандр з попами (Котл., І, 1952, 202). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 31.
Ґардувати, дую, єш, гл. 1) Запруджують. Гардувати у ставку воду. Лубен. у. 2) Бути перевізником. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами. Котл. Ен. V. II. Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 273. Ґардувати -ую, -уєш, недок. , зах. Вартувати; сторожити. Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Зображення
