Відмінності між версіями «Ґардувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 4 проміжні версії 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Ґардувати, -дую, -єш, '''''гл. '''''Гатити, -гачу, -тиш, '''''гл. ''1) Гатить, запруживать, мостить. ''Мости мостили, греблі гатили. ''Макс. (1849) 55. ''Я греблю гачу. ''Чуб. І. 127. ''Хоч греблю гати. ''(Так много). Ном. № 7666. 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. ''І на віщо стілько дров гатити в грубу? ''3) Бить, колотить, рубить. ''Молотом гатити. ''Гн. II. 49. І ''ногами товче, і пулами гатить. ''Св. Л. 286. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. ''Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили. ''Мкр. Н. 34.  
+
'''Ґардувати, -дую, -єш, '''''гл. ''1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? ''Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. ''Канев. у.
[[Категорія:Га]]
+
Вартувати; сторожити
 +
Уночі Юлдаш Ґардував з батьком байський табун.
 +
 
 +
Ґардувати, у́ю, у́єш, недок., діал.
 +
1. перех. Загачувати. Гордувати у ставку воду (Сл. Гр.).
 +
2. неперех. Гуляти. До лісу почвалав [Еней], Де гардовав [гардував] Евандр з попами (Котл., І, 1952, 202).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 31.
 +
 
 +
Ґардувати, дую, єш, гл.
 +
1) Запруджують. Гардувати у ставку воду. Лубен. у.
 +
2) Бути перевізником.                                                                                                                                     3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами. Котл. Ен. V. II. Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 273.
 +
Ґардувати
 +
-ую, -уєш, недок. , зах. Вартувати; сторожити.                                                                             Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
 +
 
 +
== Зображення  ==
 +
[[Файл:321image1.jpeg|210px]] 
 +
[[Файл:321image2.jpeg|210px]]
 +
[[Файл:321image3.jpeg|210px]]
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Ґа]]
 +
[[Категорія:Слова 2018]]

Поточна версія на 13:45, 13 серпня 2024

Ґардувати, -дую, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. Канев. у. Вартувати; сторожити Уночі Юлдаш Ґардував з батьком байський табун.

Ґардувати, у́ю, у́єш, недок., діал. 1. перех. Загачувати. Гордувати у ставку воду (Сл. Гр.). 2. неперех. Гуляти. До лісу почвалав [Еней], Де гардовав [гардував] Евандр з попами (Котл., І, 1952, 202). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 31.

Ґардувати, дую, єш, гл. 1) Запруджують. Гардувати у ставку воду. Лубен. у. 2) Бути перевізником. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами. Котл. Ен. V. II. Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 273. Ґардувати -ую, -уєш, недок. , зах. Вартувати; сторожити. Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Зображення

321image1.jpeg 321image2.jpeg 321image3.jpeg