Відмінності між версіями «Зжувати»
(Замінено вміст на «'''Зжувати, зжую́, -єш, '''''гл. ''Сжевать. Сим. 99. Категорія:Зж») |
|||
(не показані 14 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Зжувати, зжую́, -єш, '''''гл. '' | + | '''Зжувати, зжую́, -єш, '''''гл. ''Зжувати.. Сим. 99. |
[[Категорія:Зж]] | [[Категорія:Зж]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ЗЖУВАТИ, жую, жуєш, недок., перех. 1. Роздрібнювати, розминати їжу в роті. Саїд узяв скибку чорного, як земля, хліба, вкусив один невеличкий кусінь, жував, жував і не міг проковтнути (Н.-Лев., IV, 1956, 20); Біля жолобів стояли червоної масті корови, порозвішували вуха і зосереджено жували січений буряк (Чорн., Потік.., 1956, 200);//Стискати що-небудь у зубах, натискати на щось зубами. Юрко від нетерпіння гриз і жував цигарку (Коз., Вибр., 1947, 43); Гармоніст жує папіроску І підморгує хитро мені (Мал., Звенигора, 1959, 139); * Образно. Дніпр жував лугів зелену лапу, Лащивсь до Чернечої гори (Нех., Під.. зорею, 1950, 133). | ||
+ | |||
+ | Жува́ння забезпечує подрібнення їжі й змішування її із слиною. Крім того, воно сприяє оцінці смакових якостей їжі, збуджує слиновиділення та секрецію шлункового соку. Акт жування є рефлекторним. | ||
+ | Нервово-м'язовий механізм жування зводиться до наступного: при змиканні щелеп у людини діють м'язи temporalis, masseter і pterygoideus internus; рух щелеп вперед виробляється м'язом pterygoideo externo. Назад відводять щелепи м'язи biventer mandibulae, a розмикання щелеп обумовлюється скороченням biventer і geniohyoideus. Бічний рух щелепи залежить від того, що то на одній, то на іншій стороні поперемінно вступають в дію м'язи, рушійні нижню щелепу вперед. Трійчастий нерв, a саме третя його гілка нижньощелепний нерв, іннервує більшу частину м'язів, що беруть участь в жуванні; м'язи язика іннервуються під'язиковим нервом, а nerv. facialis управляє заднім черевцем м'язи digastrici. Чутливість порожнини рота, зубів і мови, яка відіграє таку велику роль при акті жування, залежить від гілок трійчастого нерва. Жування може відбуватися і без свідомості, чисто автоматично, але в той же час всі форми жувальних рухів цілком підпорядковані волі. Жування звичайно супроводжується співчутливим відділенням слини, завдяки роздратуванню при цьому слизової оболонки рота. При і цьому наводиться в гру нервовий механізм слиновиділення. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:482x351 crew.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhuvalna-gumka.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|pNcV6yAfq-g}} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 23:07, 28 листопада 2021
Зжувати, зжую́, -єш, гл. Зжувати.. Сим. 99.
Сучасні словники
ЗЖУВАТИ, жую, жуєш, недок., перех. 1. Роздрібнювати, розминати їжу в роті. Саїд узяв скибку чорного, як земля, хліба, вкусив один невеличкий кусінь, жував, жував і не міг проковтнути (Н.-Лев., IV, 1956, 20); Біля жолобів стояли червоної масті корови, порозвішували вуха і зосереджено жували січений буряк (Чорн., Потік.., 1956, 200);//Стискати що-небудь у зубах, натискати на щось зубами. Юрко від нетерпіння гриз і жував цигарку (Коз., Вибр., 1947, 43); Гармоніст жує папіроску І підморгує хитро мені (Мал., Звенигора, 1959, 139); * Образно. Дніпр жував лугів зелену лапу, Лащивсь до Чернечої гори (Нех., Під.. зорею, 1950, 133).
Жува́ння забезпечує подрібнення їжі й змішування її із слиною. Крім того, воно сприяє оцінці смакових якостей їжі, збуджує слиновиділення та секрецію шлункового соку. Акт жування є рефлекторним. Нервово-м'язовий механізм жування зводиться до наступного: при змиканні щелеп у людини діють м'язи temporalis, masseter і pterygoideus internus; рух щелеп вперед виробляється м'язом pterygoideo externo. Назад відводять щелепи м'язи biventer mandibulae, a розмикання щелеп обумовлюється скороченням biventer і geniohyoideus. Бічний рух щелепи залежить від того, що то на одній, то на іншій стороні поперемінно вступають в дію м'язи, рушійні нижню щелепу вперед. Трійчастий нерв, a саме третя його гілка нижньощелепний нерв, іннервує більшу частину м'язів, що беруть участь в жуванні; м'язи язика іннервуються під'язиковим нервом, а nerv. facialis управляє заднім черевцем м'язи digastrici. Чутливість порожнини рота, зубів і мови, яка відіграє таку велику роль при акті жування, залежить від гілок трійчастого нерва. Жування може відбуватися і без свідомості, чисто автоматично, але в той же час всі форми жувальних рухів цілком підпорядковані волі. Жування звичайно супроводжується співчутливим відділенням слини, завдяки роздратуванню при цьому слизової оболонки рота. При і цьому наводиться в гру нервовий механізм слиновиділення.