Відмінності між версіями «Заворожити»
(Створена сторінка: '''Заворожи́ти, -жу́, -жиш, '''''гл. ''1) Заворожить, заколдовать, заговорить. ''Чого се ти сидиш я...) |
|||
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Заворожи́ти, -жу́, -жиш, '''''гл. ''1) Заворожить, заколдовать, заговорить. ''Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? ''МВ. (О. 1862. І. 99). 2) Поворожить, начать ворожить. ''Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! ''Шевч. 264. ''Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші? ''Грин. III. 598. | '''Заворожи́ти, -жу́, -жиш, '''''гл. ''1) Заворожить, заколдовать, заговорить. ''Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? ''МВ. (О. 1862. І. 99). 2) Поворожить, начать ворожить. ''Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! ''Шевч. 264. ''Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші? ''Грин. III. 598. | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ЗАВОРОЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАВОРОЖИТИ, рожу, рожиш, док. | ||
+ | |||
+ | 1. перех. Діяти, впливати на кого-, що-небудь чарами, чаклунством. — Це характерник, — сказав хтось біля Ярошенків. — Заворожує зброю і кулі так, що своїм не шкодять, а ворога б'ють (Осип Маковей, Вибр., 1956, 485); Ходжієв припускав навіть таку думку, що хаджі накликав на Гаріфуліна страшне прокляття, заворожив його (Олесь Донченко, I, 1956, 124); [Сусляєв:] Бути вам щасливою, бо я його [люстро] заворожив — хто перший подивиться, буде щасливий (Іван Кочерга, II, 1956, 248). | ||
+ | |||
+ | 2. перех., перен. Зачаровувати, захоплювати. Рокотання цимбалів заворожувало слухачів (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 54); Не вродою, не розкішшю брів і не станом, а піснею заворожила [Олена] й приворожила його (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 390); Обидва бронепоїзди викликали загальне захоплення в землекопів, а Славка та Миколу вони й зовсім заворожили (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 109). | ||
+ | |||
+ | 3. тільки док., неперех. Ворожбою (на картах і т. ін.) передбачити що-небудь. Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! (Тарас Шевченко, I, 1963, 256); Циганка поклонилась йому, та й каже: — Не бий мене, паночку, то я тобі заворожу і всю правду розкажу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 297). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kolodo.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Magia.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:volhv2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:koldovstvo-1.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | 1. http://sum.in.ua/s/zavorozhuvaty | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 07:49, 22 жовтня 2018
Заворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? МВ. (О. 1862. І. 99). 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! Шевч. 264. Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші? Грин. III. 598.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАВОРОЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАВОРОЖИТИ, рожу, рожиш, док.
1. перех. Діяти, впливати на кого-, що-небудь чарами, чаклунством. — Це характерник, — сказав хтось біля Ярошенків. — Заворожує зброю і кулі так, що своїм не шкодять, а ворога б'ють (Осип Маковей, Вибр., 1956, 485); Ходжієв припускав навіть таку думку, що хаджі накликав на Гаріфуліна страшне прокляття, заворожив його (Олесь Донченко, I, 1956, 124); [Сусляєв:] Бути вам щасливою, бо я його [люстро] заворожив — хто перший подивиться, буде щасливий (Іван Кочерга, II, 1956, 248).
2. перех., перен. Зачаровувати, захоплювати. Рокотання цимбалів заворожувало слухачів (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 54); Не вродою, не розкішшю брів і не станом, а піснею заворожила [Олена] й приворожила його (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 390); Обидва бронепоїзди викликали загальне захоплення в землекопів, а Славка та Миколу вони й зовсім заворожили (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 109).
3. тільки док., неперех. Ворожбою (на картах і т. ін.) передбачити що-небудь. Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! (Тарас Шевченко, I, 1963, 256); Циганка поклонилась йому, та й каже: — Не бий мене, паночку, то я тобі заворожу і всю правду розкажу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 297).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. http://sum.in.ua/s/zavorozhuvaty