Відмінності між версіями «Шанець»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
|- | |- | ||
| кличний || шанцю || шанці | | кличний || шанцю || шанці | ||
| − | + | |} | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dlgfd.JPG|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:fsddfsdfs.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | ===[Вікіпедія]=== | ||
| + | ===Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ||
| + | ===Орфографічний словник=== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C Вікіпедія ]=== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/shanci Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D8%C0%CD%C5%D6%DC Орфографічний словник]=== | ||
Поточна версія на 10:44, 28 листопада 2017
Шанець, -нця, м. Окопъ. По тім боці запорожці покопали шанці. Грин. III. 590. Від Килиї до Ізмайлова покопали шанці. Мет. 431. 2) Під чий шанець. Похожій на кого. На мене урікають, що я ночував та й коні взяв. Може другий ночував під мій шанець, то і взяв коні, а не я. Новомоск. у., Залюб.
Зміст
Вікіпедія
Ша́нець (нім. Schanze — «окоп», «укріплення», — невелика земляна польова фортифікаційна споруда, яка служила для захисту від артилерійного обстрілу.
У ширшому значенні, шанці — це загальна назва польових та військових укріплень у Північній Європі з пізнього середньовіччя до початку XIX століття. Зокрема, подібні укріплення набули поширення в часи громадянської війни в Англії в XVII столітті.
Складний шанець означав зімкнуте укріплення; штерншанець — укріплення, що має в плані зіркоподібну форму і т. д. У сучасній мові назва цих споруд повністю вийшла з активного вжитку.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ША́НЦІ, ів, мн. (одн. шанець, нця, чол.). 1. військ. Земляні укріплення у вигляді ровів з насипом; окопи. Боплан відзначав, що 100 козаків з успіхом витримували бій проти 1000 татар під прикриттям зв'язаних возів.. і викопаних між ними шанців (окопів) (Історія УРСР, I, 1953, 165); По тім боці запорожці Покопали шанці (Українські народні думи.., 1955, 135); Ще не закінчилися роботи коло шанців і окопів, як почувся реє ворожих гармат (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 202); Партизанська піхота.. нарила землі й лежала вже в шанцях, готуючись до відсічі (Юрій Яновський, I, 1958, 152); Розпалений боєм лейтенант Макаренко перестрибнув через шанець (Петро Панч, В дорозі, 1959, 119). 2. спец. Цегляні та інші підпорки (перев. в печі). Лежак кладуть на шанці — цеглини, поставлені через певні проміжки на ребро (Овочівництво, 1956, 169).
Орфографічний словник
шанець - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна
| ВІДМІНОК | Однина | Множина |
|---|---|---|
| називний | шанець | шанці |
| родовий | шанця | шянців |
| давальний | шанцеві,шанцю | шанцям |
| знахідний | шанець | шанці |
| орудний | шанцем | шанцями |
| місцевий | на/у шанці | на/у шанцях |
| кличний | шанцю | шанці |
Ілюстрації
|
|
