Відмінності між версіями «Ґанджа»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ouyt.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ouyt.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Еудуащт.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 24: | Рядок 23: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Недолік, хиба, вада, огріх, прогріх, недоробок, ґанджа, ґанжа, ґандж | ||
| + | Колись слово недолік мало далеко вужче значення, ніж тепер, коли воно вживається відповідно до російських недостаток, недочет, як це бачимо в таких фразах: «У роботі рільничої бригади виявлено багато недоліків», «Це оповідання захоплює і хвилює своїм змістом читача, але в ньому, на жаль, є багато стилістичних недоліків». | ||
| + | |||
| + | Утворений від кореня дієслова лічити в значенні «рахувати» й заперечної частки недо іменник недолік був синонімом слова нестача: «Під час ревізії каси виявлено недолік (або нестачу) на 575 крб. 21 коп.»; «Знов у коморі натрапили на недоліки: не стає 15 кг гречки й 32 кг проса». | ||
| + | |||
| + | Слід відзначити, що тепер слово недолік, набувши значення російських недостаток, недочет, утратило колишнє значення, віддавши його синоніму нестача, й витискує з ділової, а часом і з художньої мови інші відомі слова, що з погляду мовної традиції є чіткішими відповідниками до російських недостаток, недочет. Таких слів є чимало: хиба, вада, огріх, прогріх, похибка, помилка, недоробок. Чи не краще й природніше зазвучала б перша фраза, якби замість недоречного там слова недоліки поставити огріхи: «У роботі рільничої бригади виявлено багато огріхів (або хиб, недоробок)»? На краще пішло б і в другій фразі, якби там стояло слово хиби (або вади): «Це оповідання захоплює й хвилює своїм змістом читача, але в ньому є багато стилістичних хиб (вад)». | ||
| + | |||
| + | Українська класична література й народна мова користуються словом недолік тільки в значенні «нестача»; для інших значень уживають наведених слів: «Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений» (В. Стефаник). | ||
| + | |||
| + | Російському слову изъян, близькому своїм значенням до слова недостаток, в українській мові відповідають ґанжа (ґанджа) або ґандж, де перший звук — проривний, вимовляється, як латинське «g»: «Бувають люди з природженою ґанжею» (І. Нечуй-Левицький); «У всій стайні нема коня без ґанджу» (з живих уст). | ||
| + | |||
| + | Із цих прикладів бачимо, що наша мова має досить відповідників до російських недостаток, недочет, изъян, то чи варто заміняти всіх їх одним словом недолік? Хоч би тільки з стилістичних міркувань, та й то нема в цьому потреби. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| Рядок 29: | Рядок 40: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагоігчний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагоігчний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| + | |||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
| + | сучасність|підрозділ=Інститут філології}} | ||
Поточна версія на 23:49, 14 січня 2019
Ґанджа, -жі, ж. Изъянъ. Кінь з ґанджою. Уман. І. 305.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ґанджа — індійська назва місцевих сортів коноплі.
Ґанджа або ґандж, ґанч — синонім слова вада.
«Ґанджа» — пісня гурту The ВЙО, лауреат фестивалю Червона рута 1995.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Недолік, хиба, вада, огріх, прогріх, недоробок, ґанджа, ґанжа, ґандж Колись слово недолік мало далеко вужче значення, ніж тепер, коли воно вживається відповідно до російських недостаток, недочет, як це бачимо в таких фразах: «У роботі рільничої бригади виявлено багато недоліків», «Це оповідання захоплює і хвилює своїм змістом читача, але в ньому, на жаль, є багато стилістичних недоліків».
Утворений від кореня дієслова лічити в значенні «рахувати» й заперечної частки недо іменник недолік був синонімом слова нестача: «Під час ревізії каси виявлено недолік (або нестачу) на 575 крб. 21 коп.»; «Знов у коморі натрапили на недоліки: не стає 15 кг гречки й 32 кг проса».
Слід відзначити, що тепер слово недолік, набувши значення російських недостаток, недочет, утратило колишнє значення, віддавши його синоніму нестача, й витискує з ділової, а часом і з художньої мови інші відомі слова, що з погляду мовної традиції є чіткішими відповідниками до російських недостаток, недочет. Таких слів є чимало: хиба, вада, огріх, прогріх, похибка, помилка, недоробок. Чи не краще й природніше зазвучала б перша фраза, якби замість недоречного там слова недоліки поставити огріхи: «У роботі рільничої бригади виявлено багато огріхів (або хиб, недоробок)»? На краще пішло б і в другій фразі, якби там стояло слово хиби (або вади): «Це оповідання захоплює й хвилює своїм змістом читача, але в ньому є багато стилістичних хиб (вад)».
Українська класична література й народна мова користуються словом недолік тільки в значенні «нестача»; для інших значень уживають наведених слів: «Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений» (В. Стефаник).
Російському слову изъян, близькому своїм значенням до слова недостаток, в українській мові відповідають ґанжа (ґанджа) або ґандж, де перший звук — проривний, вимовляється, як латинське «g»: «Бувають люди з природженою ґанжею» (І. Нечуй-Левицький); «У всій стайні нема коня без ґанджу» (з живих уст).
Із цих прикладів бачимо, що наша мова має досить відповідників до російських недостаток, недочет, изъян, то чи варто заміняти всіх їх одним словом недолік? Хоч би тільки з стилістичних міркувань, та й то нема в цьому потреби.
Зовнішні посилання
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
