Відмінності між версіями «Ґандзолля»
(→Ілюстрації) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаження11.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаження11.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2-z60-b0b3b465-4524-48f6-9f97-b76375f5c552.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2-z60-b0b3b465-4524-48f6-9f97-b76375f5c552.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
|} | |} | ||
| Рядок 24: | Рядок 23: | ||
// Шматки, рештки подертого одягу та інших речей. За день труд руки обірвав, Не міг здрімнути я до рана; Холодний вітер розвівав Лахміття драного жупана (Павло Грабовський, I, 1959, 194); На ліжку не було навіть соломи. Голі, заплямлені дошки прикриті лахміттям, що служило за матрац і ковдру (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 553); Сорочка на ній була подерта на лахміття (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 142); * Образно. По небу пливло лахміття хмар (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 155). | // Шматки, рештки подертого одягу та інших речей. За день труд руки обірвав, Не міг здрімнути я до рана; Холодний вітер розвівав Лахміття драного жупана (Павло Грабовський, I, 1959, 194); На ліжку не було навіть соломи. Голі, заплямлені дошки прикриті лахміттям, що служило за матрац і ковдру (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 553); Сорочка на ній була подерта на лахміття (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 142); * Образно. По небу пливло лахміття хмар (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 155). | ||
2. перен., зневажл. Про предмети одягу, білизни і т. ін. А сам, вернувшися в будинки, Своє лахміття позбирав (Іван Котляревський, I, 1952, 81); — Беріть оце лахміття, — він бгає рукою старанно складені штани.., — беріть і несіть туди, звідки принесли (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 339). | 2. перен., зневажл. Про предмети одягу, білизни і т. ін. А сам, вернувшися в будинки, Своє лахміття позбирав (Іван Котляревський, I, 1952, 81); — Беріть оце лахміття, — він бгає рукою старанно складені штани.., — беріть і несіть туди, звідки принесли (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 339). | ||
| + | |||
ДРА́НТЯ, я, сер., збірн. | ДРА́НТЯ, я, сер., збірн. | ||
1. Дуже старий, зношений і рваний одяг. Дівчина в дранті, в драних черевиках товче, плачучи, ступу (Степан Васильченко, III, 1960, 336); З-під рундуків.. вилазять замурзані, в пошматаному дранті каліки перехожі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 213); | 1. Дуже старий, зношений і рваний одяг. Дівчина в дранті, в драних черевиках товче, плачучи, ступу (Степан Васильченко, III, 1960, 336); З-під рундуків.. вилазять замурзані, в пошматаному дранті каліки перехожі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 213); | ||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
Том 1, ст. 346. | Том 1, ст. 346. | ||
| + | |||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 456. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 456. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 407. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]] | ||
Поточна версія на 19:43, 26 листопада 2017
Ґандзолля, -ля, с. соб.
Зміст
Сучасні словники
Лахміття, дрантя (Тлумачний словник української мови). Іде, а ґандзолля висить. НВолын. у.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
ЛАХМІ́ТТЯ, я, сер. 1. Дуже старий, подертий одяг. Із запічка злазить хлопчик у лахмітті в якомусь (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 15); // Шматки, рештки подертого одягу та інших речей. За день труд руки обірвав, Не міг здрімнути я до рана; Холодний вітер розвівав Лахміття драного жупана (Павло Грабовський, I, 1959, 194); На ліжку не було навіть соломи. Голі, заплямлені дошки прикриті лахміттям, що служило за матрац і ковдру (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 553); Сорочка на ній була подерта на лахміття (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 142); * Образно. По небу пливло лахміття хмар (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 155). 2. перен., зневажл. Про предмети одягу, білизни і т. ін. А сам, вернувшися в будинки, Своє лахміття позбирав (Іван Котляревський, I, 1952, 81); — Беріть оце лахміття, — він бгає рукою старанно складені штани.., — беріть і несіть туди, звідки принесли (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 339).
ДРА́НТЯ, я, сер., збірн. 1. Дуже старий, зношений і рваний одяг. Дівчина в дранті, в драних черевиках товче, плачучи, ступу (Степан Васильченко, III, 1960, 336); З-під рундуків.. вилазять замурзані, в пошматаному дранті каліки перехожі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 213); // Непотрібні старі, рвані носильні речі (взуття, постіль і т. ін.). Мартин вийшов, а Янко зразу кинув халяву у заплісніле [запліснявіле] шкіряне дрантя (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 110); // Клапті, обривки матерії, одягу. Марина в драній рядняній сорочці, що кругом неї так і майтолалася своїм дрантям, мов вітер, мчала з двору в поле (Панас Мирний, IV, 1955, 235). 2. розм., рідко. Одяг взагалі. Тепер фабрики випускають стільки готового дрантя, що селянам невигідно давати шити (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 206). 3. зневажл. Про все негідне, погане, непридатне. — Давно були парубки, а тепер що? Саме дрантя! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 59); — Ну, от, наприклад, мій капелюшик: вчора я збігала всю Ялту і знайшла оце дрантя (Леся Українка, III, 1952, 605).
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 346.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 456.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 407.
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
