Відмінності між версіями «Добичник»
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
'''ДОБИ́ЧНИК''', ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052. | '''ДОБИ́ЧНИК''', ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052. | ||
| − | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 396.===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA]=== | + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 396. |
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA]=== | ||
| − | '''ДОБИ́ЧНИК''', -ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052.===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12579-dobychnyk.html#show_point]=== | + | '''ДОБИ́ЧНИК''', -ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052. |
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12579-dobychnyk.html#show_point]=== | ||
'''ДОБИ́ЧНИК''', а, чол., заст. Розбійник, грабіжник. [Фауст:] Женіть же звідси Менелая, Зіпхніть у море знов мерщій! Хай там добичником блукає, Як до душі йому розбій (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372). | '''ДОБИ́ЧНИК''', а, чол., заст. Розбійник, грабіжник. [Фауст:] Женіть же звідси Менелая, Зіпхніть у море знов мерщій! Хай там добичником блукає, Як до душі йому розбій (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372). | ||
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 319.===[http://sum.in.ua/s/dobychnyk]=== | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 319. |
| − | + | ===[http://sum.in.ua/s/dobychnyk]=== | |
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | |
| − | + | |- valign="top" | |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Добичники.jpg|x140px]] | |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грабіжники.jpg|x140px]] | |
| + | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube| LfWZDJ6KaGs }} |
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube| NF1nwGEf7aY}} |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| − | '''ДОБИЧ''', -чі, ж. 1) Добыча. Рудч. Ск. І. 145. Мкр. Г. 14. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. Чуб. V. 962. 2) Скотъ. Желех. Ум. Добиченька. Макс. (1849) 30. | + | '''ДОБИЧ''', -чі, ж. 1) Добыча. Рудч. Ск. І. 145. Мкр. Г. 14. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. Чуб. V. 962. 2) Скотъ. Желех. Ум. Добиченька. Макс. (1849) 30. |
| − | + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87]==== | |
| − | + | ||
| − | + | '''ДОБИЧЧАНИЙ''', -а, -е. Скотный, скотскій. МУЕ. ІІІ. 45. Як воробець нап’єся в Воведенію в добиччанім сліду води, то сл напасе худоба до Їр’я трави. МУЕ. III. 51. | |
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9]==== | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | ===[https://www.youtube.com/watch?v=LfWZDJ6KaGs]=== | ||
| + | ===[https://www.youtube.com/watch?v=NF1nwGEf7aY]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 21:57, 26 листопада 2017
Добичник, -ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052.
Зміст
Сучасні словники
ДОБИ́ЧНИК, а, ч., заст. Розбійник, грабіжник. [Фауст:] Женіть же звідси Менелая, Зіпхніть у море знов мерщій! Хай там добичником блукає, Як до душі йому розбій (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 319.
ДОБИ́ЧНИК, ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 396.
[1]
ДОБИ́ЧНИК, -ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052.
[2]
ДОБИ́ЧНИК, а, чол., заст. Розбійник, грабіжник. [Фауст:] Женіть же звідси Менелая, Зіпхніть у море знов мерщій! Хай там добичником блукає, Як до душі йому розбій (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 319.
[3]
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
ДОБИЧ, -чі, ж. 1) Добыча. Рудч. Ск. І. 145. Мкр. Г. 14. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. Чуб. V. 962. 2) Скотъ. Желех. Ум. Добиченька. Макс. (1849) 30.
[4]
ДОБИЧЧАНИЙ, -а, -е. Скотный, скотскій. МУЕ. ІІІ. 45. Як воробець нап’єся в Воведенію в добиччанім сліду води, то сл напасе худоба до Їр’я трави. МУЕ. III. 51.
