Відмінності між версіями «Легковажити»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Легковажити, -жу, -жиш, '''''гл. ''Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать. | '''Легковажити, -жу, -жиш, '''''гл. ''Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать. | ||
[[Категорія:Ле]] | [[Категорія:Ле]] | ||
| − | + | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ЛЕГКОВАЖИТИ, жу, жиш, недок. | ||
| + | 1. перех. Ставитися легковажно до кого-, чого-небудь. [Монтаньяр:] Невже ти так свій розум легковажиш, талан свій зневажаєш, всім відомий..? (Леся Українка, II, 1951, 175); — То ти легковажиш мої слова, сину? — спитала [мати] і глянула на мене з жалісливим докором (Ольга Кобилянська, III, 1956, 32). | ||
| + | 2. неперех. Бути легковажним. — Раджу вам добре обміркувати все і не легковажити в розмові зі мною. Це справа серйозна (Петро Колесник, Терен.., 1959, 260); Велику справу задумав Богдан! Тут не можна легковажити (Яків Качура, Вибр., 1947, 218); Не легковажили вони — Марійка із Петром, як в незабутню ніч весни на мості за селом призналися у почуттях (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 308); | ||
| + | // ким, чим. Не зважати на кого-, що-небудь, не берегти когось, щось. Антонович суворо засуджував тих офіцерів, які іноді, заради зовнішнього успіху, легковажили собою або підлеглими (Олесь Гончар, I, 1954, 258). | ||
| + | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8 Всесвітній словник української мови]=== | ||
| + | НЕ́ХТУВАТИчим (не надавати чому-небудь значення, не звертати уваги на що-небудь, не брати до уваги чогось), ІГНОРУВА́ТИщо, ЗНЕВАЖА́ТИщо, підсил.,ПОГО́РДЖУВАТИ[ПОГОРДЖА́ТИрідше]підсил. розм.;ЛЕГКОВА́ЖИТИщо, чим (легковажно ставитися до чогось); ОБХО́ДИТИщо, ОБМИНА́ТИщо, ПЕРЕСТУПА́ТИщо, через що, підсил. (не враховувати чого-небудь, відмовлятися від чогось). - Док.: зне́хтувати, зігнорува́ти, знева́жити, погорди́ти, погордува́ти, злегкова́жити, обійти́, обмину́ти, переступи́ти. Дід Галактіон хоч і не рибалка, але його порадою в цій галузі не можна нехтувати (О. Донченко); [Смола:] Громадська робота вища за шкурні інтереси. Ігнорувати її нікому не дозволяється (І. Микитенко); Зневаживши пересуди сусідок, вона щиро віддала свою руку цьому гарячому, бурхливому старшині (О. Гончар); Прийміть сердечну подяку за те, що ви не погордили запросинами молодих, невідомих і нічим не заслужених людей (І. Франко); Це не означає, що я злегковажив вашими порадами-думками (Я. Качура); - Просимо зайти прочитати листа.. Треба ж нам перевірити, чия тут правда. Листи трудящих обходити не можна (Я. Гримайло); - Ти забуваєш про дисципліну.. Ти.. не смієш переступати своїх обов’язків (О. Гуреїв). | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ЛЕГКОВА́ЖИТИ, жу, жиш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. перех. Ставитися легковажно до кого-, чого-небудь. [Монтаньяр:] Невже ти так свій розум легковажиш, талан свій зневажаєш, всім відомий..? (Л. Укр., II, 1951, 175); — То ти легковажиш мої слова, сину? — спитала [мати] і глянула на мене з жалісливим докором (Коб., III, 1956, 32). | ||
| + | |||
| + | 2. неперех. Бути легковажним. — Раджу вам добре обміркувати все і не легковажити в розмові зі мною. Це справа серйозна (Кол., Терен.., 1959, 260); Велику справу задумав Богдан! Тут не можна легковажити (Кач., Вибр., 1947, 218); Не легковажили вони — Марійка із Петром, як в незабутню ніч весни на мості за селом призналися у почуттях (Гонч., Вибр., 1959, 308); // ким, чим. Не зважати на кого-, що-небудь, не берегти когось, щось. Антонович суворо засуджував тих офіцерів, які іноді, заради зовнішнього успіху, легковажили собою або підлеглими (Гончар, І, 1954, 258). | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/848766 Толковый словарь Ушакова ]=== | ||
| + | ЛЕГКОМЫСЛИЕ | ||
| + | ЛЕГКОМЫСЛИЕ | ||
| + | ЛЕГКОМЫ́СЛИЕ [хк], легкомыслия, мн. нет, ср. | ||
| + | 1. Необдуманность, несерьезность, опрометчивость в словах и поступках. Непростительное легкомыслие. | ||
| + | 2. Ветреность, отсутствие моральной твердости, строгости в поведении. «Ничто не могло сравниться с легкомыслием, безумством и роскошью французов того времени.» Пушкин. | ||
| + | Синонимы: | ||
| + | бездумность, беззаботность, беспечность, вертопрашество, верхоглядство, ветреность, дурашливость, легковесность, легкодумье, легкомысленность, легкость, легкоумие, мальчишество, необдуманность, неосновательность, несерьезность, поверхностность, пустота, ратимия, ребячливость, скудомыслие, суетность, фривольность | ||
| + | |||
| + | Антонимы: | ||
| + | серьезность, предусмотрительность | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Легкодумство.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Легкодумство1.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|l8U4xonXnSA }} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9 легкодух]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%BE легкодумно]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%B9 легкодухий]==== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 22:25, 25 листопада 2017
Легковажити, -жу, -жиш, гл. Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЕГКОВАЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. перех. Ставитися легковажно до кого-, чого-небудь. [Монтаньяр:] Невже ти так свій розум легковажиш, талан свій зневажаєш, всім відомий..? (Леся Українка, II, 1951, 175); — То ти легковажиш мої слова, сину? — спитала [мати] і глянула на мене з жалісливим докором (Ольга Кобилянська, III, 1956, 32). 2. неперех. Бути легковажним. — Раджу вам добре обміркувати все і не легковажити в розмові зі мною. Це справа серйозна (Петро Колесник, Терен.., 1959, 260); Велику справу задумав Богдан! Тут не можна легковажити (Яків Качура, Вибр., 1947, 218); Не легковажили вони — Марійка із Петром, як в незабутню ніч весни на мості за селом призналися у почуттях (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 308); // ким, чим. Не зважати на кого-, що-небудь, не берегти когось, щось. Антонович суворо засуджував тих офіцерів, які іноді, заради зовнішнього успіху, легковажили собою або підлеглими (Олесь Гончар, I, 1954, 258).
Всесвітній словник української мови
НЕ́ХТУВАТИчим (не надавати чому-небудь значення, не звертати уваги на що-небудь, не брати до уваги чогось), ІГНОРУВА́ТИщо, ЗНЕВАЖА́ТИщо, підсил.,ПОГО́РДЖУВАТИ[ПОГОРДЖА́ТИрідше]підсил. розм.;ЛЕГКОВА́ЖИТИщо, чим (легковажно ставитися до чогось); ОБХО́ДИТИщо, ОБМИНА́ТИщо, ПЕРЕСТУПА́ТИщо, через що, підсил. (не враховувати чого-небудь, відмовлятися від чогось). - Док.: зне́хтувати, зігнорува́ти, знева́жити, погорди́ти, погордува́ти, злегкова́жити, обійти́, обмину́ти, переступи́ти. Дід Галактіон хоч і не рибалка, але його порадою в цій галузі не можна нехтувати (О. Донченко); [Смола:] Громадська робота вища за шкурні інтереси. Ігнорувати її нікому не дозволяється (І. Микитенко); Зневаживши пересуди сусідок, вона щиро віддала свою руку цьому гарячому, бурхливому старшині (О. Гончар); Прийміть сердечну подяку за те, що ви не погордили запросинами молодих, невідомих і нічим не заслужених людей (І. Франко); Це не означає, що я злегковажив вашими порадами-думками (Я. Качура); - Просимо зайти прочитати листа.. Треба ж нам перевірити, чия тут правда. Листи трудящих обходити не можна (Я. Гримайло); - Ти забуваєш про дисципліну.. Ти.. не смієш переступати своїх обов’язків (О. Гуреїв).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЛЕГКОВА́ЖИТИ, жу, жиш, недок.
1. перех. Ставитися легковажно до кого-, чого-небудь. [Монтаньяр:] Невже ти так свій розум легковажиш, талан свій зневажаєш, всім відомий..? (Л. Укр., II, 1951, 175); — То ти легковажиш мої слова, сину? — спитала [мати] і глянула на мене з жалісливим докором (Коб., III, 1956, 32).
2. неперех. Бути легковажним. — Раджу вам добре обміркувати все і не легковажити в розмові зі мною. Це справа серйозна (Кол., Терен.., 1959, 260); Велику справу задумав Богдан! Тут не можна легковажити (Кач., Вибр., 1947, 218); Не легковажили вони — Марійка із Петром, як в незабутню ніч весни на мості за селом призналися у почуттях (Гонч., Вибр., 1959, 308); // ким, чим. Не зважати на кого-, що-небудь, не берегти когось, щось. Антонович суворо засуджував тих офіцерів, які іноді, заради зовнішнього успіху, легковажили собою або підлеглими (Гончар, І, 1954, 258).
Іноземні словники
Толковый словарь Ушакова
ЛЕГКОМЫСЛИЕ ЛЕГКОМЫСЛИЕ ЛЕГКОМЫ́СЛИЕ [хк], легкомыслия, мн. нет, ср. 1. Необдуманность, несерьезность, опрометчивость в словах и поступках. Непростительное легкомыслие. 2. Ветреность, отсутствие моральной твердости, строгости в поведении. «Ничто не могло сравниться с легкомыслием, безумством и роскошью французов того времени.» Пушкин. Синонимы: бездумность, беззаботность, беспечность, вертопрашество, верхоглядство, ветреность, дурашливость, легковесность, легкодумье, легкомысленность, легкость, легкоумие, мальчишество, необдуманность, неосновательность, несерьезность, поверхностность, пустота, ратимия, ребячливость, скудомыслие, суетность, фривольность
Антонимы: серьезность, предусмотрительность
Ілюстрації
|
|
