Відмінності між версіями «Школярка»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Школярка, -ки, '''''ж. ''Школьница, ученица. ''Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. ''Г. Барв. 42. | '''Школярка, -ки, '''''ж. ''Школьница, ученица. ''Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. ''Г. Барв. 42. | ||
| − | |||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
ШКОЛЯ́РКА, и, жін. Жіночий рід до школяр. Школярки та школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли (Борис Грінченко, I, 1963, 356); Макар легенько ліктем штовхнув свого сусіда Якова і, кинувши бровами на нову школярку, тихо промовив: — Яка синиця... що воно таке? (Степан Васильченко, I, 1959, 152); Учителька поклала кожній школярці на парту табель (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 85); * У порівняннях. Вона все ніби пустувала, підкидала того сухого труску, ніби гралась, наче маленька пустотлива школярка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 242); Окраса оперної сцени — заслужена колоратура республіки [співачка] — як школярка вибігла з-за куліс і перша почала плескати в долоні, коли Манюрка закінчила пісню (Юрій Яновський, I, 1954, 23). | ШКОЛЯ́РКА, и, жін. Жіночий рід до школяр. Школярки та школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли (Борис Грінченко, I, 1963, 356); Макар легенько ліктем штовхнув свого сусіда Якова і, кинувши бровами на нову школярку, тихо промовив: — Яка синиця... що воно таке? (Степан Васильченко, I, 1959, 152); Учителька поклала кожній школярці на парту табель (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 85); * У порівняннях. Вона все ніби пустувала, підкидала того сухого труску, ніби гралась, наче маленька пустотлива школярка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 242); Окраса оперної сцени — заслужена колоратура республіки [співачка] — як школярка вибігла з-за куліс і перша почала плескати в долоні, коли Манюрка закінчила пісню (Юрій Яновський, I, 1954, 23). | ||
| Рядок 19: | Рядок 18: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Школярка.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Школярка.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Школярка3.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Школярка2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Школярка2.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 22:01, 25 листопада 2017
Школярка, -ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШКОЛЯ́РКА, и, жін. Жіночий рід до школяр. Школярки та школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли (Борис Грінченко, I, 1963, 356); Макар легенько ліктем штовхнув свого сусіда Якова і, кинувши бровами на нову школярку, тихо промовив: — Яка синиця... що воно таке? (Степан Васильченко, I, 1959, 152); Учителька поклала кожній школярці на парту табель (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 85); * У порівняннях. Вона все ніби пустувала, підкидала того сухого труску, ніби гралась, наче маленька пустотлива школярка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 242); Окраса оперної сцени — заслужена колоратура республіки [співачка] — як школярка вибігла з-за куліс і перша почала плескати в долоні, коли Манюрка закінчила пісню (Юрій Яновський, I, 1954, 23).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Школярка, -ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ШКОЛЯ́РКА, и, ж. Жін. до школя́р. Школярки та школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли (Гр., І, 1963, 356); Макар легенько ліктем штовхнув свого сусіда Якова і, кинувши бровами на нову школярку, тихо промовив: — Яка синиця… що воно таке? (Вас., І, 1959, 152); Учителька поклала кожній школярці на парту табель (Коп., Сусіди, 1955, 85); *У порівн. Вона все ніби пустувала, підкидала того сухого труску, ніби гралась, наче маленька пустотлива школярка (Н.-Лев., IV, 1956, 242); Окраса оперної сцени — заслужена колоратура республіки [співачка] —як школярка вибігла з-за куліс і перша почала плескати в долоні, коли Манюрка закінчила пісню (Ю. Янов., І, 1954, 23). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 481. Школярка, ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 502.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
школярка -и. Жін. до школяр.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Школяр
Школярство
Школярський
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Спільнокореневим до слова школярка є слово школа. Шко́ла (від грец. σχολή — «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають»[1]) — навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої(наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.
