Відмінності між версіями «Забрьоха»
(Створена сторінка: '''Забрьо́ха, -хи, '''''об. ''Забрызганный грязью. См. '''Задріпа. '''''Так і швендя куди попало біс...) |
|||
(не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Забрьо́ха, -хи, '''''об. ''Забрызганный грязью. См. '''Задріпа. '''''Так і швендя куди попало бісів забрьоха. ''Харьк. | '''Забрьо́ха, -хи, '''''об. ''Забрызганный грязью. См. '''Задріпа. '''''Так і швендя куди попало бісів забрьоха. ''Харьк. | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ЗАБРЬО́ХА, и, ч. і ж., розм., рідко. Людина, що забрьохалася. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | 1.забрьоха | ||
+ | -и; ч. и ж. | ||
+ | грязну́ля | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | 2.Забрьоха — головний герой твору, козацький сотник. Ледар, надає перевагу простим тілесним втіхам (алкоголь, їжа, сон). | ||
+ | Вирізняється неосвіченістю (вміє рахувати лише до тридцяти). В управлінні сотнею не самостійний та безпорадний. В усьому радиться та спирається на сотенного писара Пістряка.[1] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | 3.забрьо́ха | ||
+ | іменник чоловічого або жіночого роду, істота | ||
+ | рідко | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zabr12.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zabr123.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zabroha12.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zabr12345.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 30. | ||
+ | 2.Українсько-російський словник | ||
+ | 3.Орфографічний словник української мови. 2005. | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | 1.https://translate.academic.ru/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%D0%B0/uk/ | ||
+ | 2.https://orfograf_ukr.academic.ru/47736/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%D0%B0 | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 16:55, 4 листопада 2018
Забрьо́ха, -хи, об. Забрызганный грязью. См. Задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха. Харьк.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБРЬО́ХА, и, ч. і ж., розм., рідко. Людина, що забрьохалася.
1.забрьоха
-и; ч. и ж.
грязну́ля
2.Забрьоха — головний герой твору, козацький сотник. Ледар, надає перевагу простим тілесним втіхам (алкоголь, їжа, сон). Вирізняється неосвіченістю (вміє рахувати лише до тридцяти). В управлінні сотнею не самостійний та безпорадний. В усьому радиться та спирається на сотенного писара Пістряка.[1]
3.забрьо́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 30. 2.Українсько-російський словник 3.Орфографічний словник української мови. 2005.
Зовнішні посилання
1.https://translate.academic.ru/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%D0%B0/uk/ 2.https://orfograf_ukr.academic.ru/47736/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%D0%B0