Відмінності між версіями «Милитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Замінено вміст на «'''Милитися, -лю́ся, -лишся, '''''гл. ''1) Мылиться, намыливаться. ''Не милися, бо не будеш голи...») |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Милитися, -лю́ся, -лишся, '''''гл. ''1) Мылиться, намыливаться. ''Не милися, бо не будеш голитися. ''Ном. № 5479. 2) Ошибаться. ''В тім собі милиш. ''КС. 1882. X. 23. | '''Милитися, -лю́ся, -лишся, '''''гл. ''1) Мылиться, намыливаться. ''Не милися, бо не будеш голитися. ''Ном. № 5479. 2) Ошибаться. ''В тім собі милиш. ''КС. 1882. X. 23. | ||
[[Категорія:Ми]] | [[Категорія:Ми]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | '''МИ́ЛИТИСЯ''', милюся, милишся, недок. | ||
+ | |||
+ | 1. Натиратися милом; намилюватися. Не милься, бо бриться не будеш! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 170). | ||
+ | |||
+ | 2. Утворювати піну, розчиняючись у воді (про мило). — Вночі потайки мило варить [коновал]: думає, що не знаємо. — Не милиться його мило, — роздягаючись, жартома кинула Вутанька (Олесь Гончар, II, 1959, 158); | ||
+ | |||
+ | // Розчиняти в собі мило. Вода, в якій є розчинений двовуглекислий кальцій, називається твердою. Вона погано милиться (Таємниці вапна, 1957, 21). | ||
+ | |||
+ | 3. Пас. до [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8 милити]. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Милитися.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Милитися1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Милитися2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| 8JsM-wf5Bpo }} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 12:05, 13 листопада 2021
Милитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Мылиться, намыливаться. Не милися, бо не будеш голитися. Ном. № 5479. 2) Ошибаться. В тім собі милиш. КС. 1882. X. 23.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МИ́ЛИТИСЯ, милюся, милишся, недок.
1. Натиратися милом; намилюватися. Не милься, бо бриться не будеш! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 170).
2. Утворювати піну, розчиняючись у воді (про мило). — Вночі потайки мило варить [коновал]: думає, що не знаємо. — Не милиться його мило, — роздягаючись, жартома кинула Вутанька (Олесь Гончар, II, 1959, 158);
// Розчиняти в собі мило. Вода, в якій є розчинений двовуглекислий кальцій, називається твердою. Вона погано милиться (Таємниці вапна, 1957, 21).
3. Пас. до милити.