Відмінності між версіями «Сизий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
 
   
 
   
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 +
СИ́ЗИЙ, а, е.
 +
 +
1. Темно-сірий із синюватим полиском; сіро-голубий. Широка річка.. заблищала сизою барвою холодної криці… (Коцюб., І, 1955, 142); Сизий димок виривається з чорного димаря (Мирний, III, 1954, 106); На степ широкий полягла Легким серпанком сиза мла (Черн., Поезії, 1959, 84); Люблю похмурі дні, коли крізь сизі хмари Чуть пробивається проміння золоте (Рильський, І, 1960, 93); * Образно. [Ірина:] І вам живі властиві почуття? .. Любов — до самозабуття, зненавида — до шалу, до нестями, і сизий сум (Лев., Драми.., 1967, 402); // Який має синюватий відтінок (про шкіру обличчя та його частин). Його окуляри то стрибали на лоб, то спадали на самий кінець носа, то міцно вмощувались на сизому переніссі (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 113); Корнієнко почервонів так, що обвислі щоки його зробилися сизими (Тют., Вир, 1964, 196).
 +
 +
2. Уживається як складова частина ботанічних та зоологічних назв. Ожина сиза — це багаторічна напівкущова рослина з річними гілками дугоподібно вигнутими, вкритими дрібними колючками (Лікар. рослини.., 1958, 104); Смерека сиза, або однокольорова. Велике дерево, дуже ефектне завдяки сизому кольору хвої і красивій конусовидній кроні (Озелен. колг. села, 1955, 81); Пирій сизий; Голуб сизий.
 +
 +
3. у сполуч. з ім. орел, сокіл, голуб, голубка і т. ін., перен., нар.-поет. Уживається при ласкавому звертанні до кого-небудь. Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: Маєш крила, маєш силу (Шевч., І, 1963, 68); — Як я його прохала: покинь, соколе, покинь, сизий! (Вовчок, І, 1955, 219); — Уласе, сизий голубе, як мені стало на серці легко! (Н.-Лев., III, 1956, 338); [Василь:] Марусю, голубочко сиза! Не побивайся так марно… (Мирний, V, 1955, 107); — Чоловіче добрий, голубе сизий, ти багато таких пісень знаєш? (Стельмах, І, 1962, 49).
 +
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 162.
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
[[Файл:Sizyj-golub-300x300.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  
Рядок 24: Рядок 30:
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
  
  ==Сучасні словники==                              
+
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
  
СИ́ЗИЙ, а, е.
+
==Медіа==
  
1. Темно-сірий із синюватим полиском; сіро-голубий. Широка річка.. заблищала сизою барвою холодної криці… (Коцюб., І, 1955, 142); Сизий димок виривається з чорного димаря (Мирний, III, 1954, 106); На степ широкий полягла Легким серпанком сиза мла (Черн., Поезії, 1959, 84); Люблю похмурі дні, коли крізь сизі хмари Чуть пробивається проміння золоте (Рильський, І, 1960, 93); * Образно. [Ірина:] І вам живі властиві почуття? .. Любов — до самозабуття, зненавида — до шалу, до нестями, і сизий сум (Лев., Драми.., 1967, 402); // Який має синюватий відтінок (про шкіру обличчя та його частин). Його окуляри то стрибали на лоб, то спадали на самий кінець носа, то міцно вмощувались на сизому переніссі (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 113); Корнієнко почервонів так, що обвислі щоки його зробилися сизими (Тют., Вир, 1964, 196).
+
==Див. також==
  
2. Уживається як складова частина ботанічних та зоологічних назв. Ожина сиза — це багаторічна напівкущова рослина з річними гілками дугоподібно вигнутими, вкритими дрібними колючками (Лікар. рослини.., 1958, 104); Смерека сиза, або однокольорова. Велике дерево, дуже ефектне завдяки сизому кольору хвої і красивій конусовидній кроні (Озелен. колг. села, 1955, 81); Пирій сизий; Голуб сизий.
+
==Джерела та література==
  
3. у сполуч. з ім. орел, сокіл, голуб, голубка і т. ін., перен., нар.-поет. Уживається при ласкавому звертанні до кого-небудь. Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: Маєш крила, маєш силу (Шевч., І, 1963, 68); — Як я його прохала: покинь, соколе, покинь, сизий! (Вовчок, І, 1955, 219); — Уласе, сизий голубе, як мені стало на серці легко! (Н.-Лев., III, 1956, 338); [Василь:] Марусю, голубочко сиза! Не побивайся так марно… (Мирний, V, 1955, 107); — Чоловіче добрий, голубе сизий, ти багато таких пісень знаєш? (Стельмах, І, 1962, 49).
+
==Зовнішні посилання==
  
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 162.
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
==Ілюстрації==
+
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 20:29, 26 листопада 2017

Сизий. См. Сиз.

Сучасні словники

СИ́ЗИЙ, а, е.

1. Темно-сірий із синюватим полиском; сіро-голубий. Широка річка.. заблищала сизою барвою холодної криці… (Коцюб., І, 1955, 142); Сизий димок виривається з чорного димаря (Мирний, III, 1954, 106); На степ широкий полягла Легким серпанком сиза мла (Черн., Поезії, 1959, 84); Люблю похмурі дні, коли крізь сизі хмари Чуть пробивається проміння золоте (Рильський, І, 1960, 93); * Образно. [Ірина:] І вам живі властиві почуття? .. Любов — до самозабуття, зненавида — до шалу, до нестями, і сизий сум (Лев., Драми.., 1967, 402); // Який має синюватий відтінок (про шкіру обличчя та його частин). Його окуляри то стрибали на лоб, то спадали на самий кінець носа, то міцно вмощувались на сизому переніссі (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 113); Корнієнко почервонів так, що обвислі щоки його зробилися сизими (Тют., Вир, 1964, 196).

2. Уживається як складова частина ботанічних та зоологічних назв. Ожина сиза — це багаторічна напівкущова рослина з річними гілками дугоподібно вигнутими, вкритими дрібними колючками (Лікар. рослини.., 1958, 104); Смерека сиза, або однокольорова. Велике дерево, дуже ефектне завдяки сизому кольору хвої і красивій конусовидній кроні (Озелен. колг. села, 1955, 81); Пирій сизий; Голуб сизий.

3. у сполуч. з ім. орел, сокіл, голуб, голубка і т. ін., перен., нар.-поет. Уживається при ласкавому звертанні до кого-небудь. Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: Маєш крила, маєш силу (Шевч., І, 1963, 68); — Як я його прохала: покинь, соколе, покинь, сизий! (Вовчок, І, 1955, 219); — Уласе, сизий голубе, як мені стало на серці легко! (Н.-Лев., III, 1956, 338); [Василь:] Марусю, голубочко сиза! Не побивайся так марно… (Мирний, V, 1955, 107); — Чоловіче добрий, голубе сизий, ти багато таких пісень знаєш? (Стельмах, І, 1962, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 162. Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Sizyj-golub-300x300.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання