Відмінності між версіями «Осліпнути»
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Visas sockets.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Visas sockets.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15189 full.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12893038001198992831blind-man-md.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 118928418-stock-illustration-blind-man-and-his-guide.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | ==Медіа== | + | ==Медіа=={{#ev:youtube|ZExdxr9ud1U}} |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 18:52, 25 листопада 2017
Осліп(ну)ти, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ОСЛІПНУТИ і рідко ОСЛІПТИ, пну, пнеш; мин. ч. осліп і рідко осліпнув, ла, ло; док.
1. Стати сліпим, втративши зір. Гіркий світ: тато осліп, а діти помацки ходять (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 53); — Ту ніч, коли я з невимовним жахом збагнув, що осліпнув назавжди, я запам'ятав до останньої дрібниці (Юрій Яновський, II, 1954, 77); // Тимчасово втратити здатність бачити що-небудь (від яскравого світла і т. ін.).
2. перен. Втратити почуття реальності, здатність об'єктивно сприймати, правильно оцінювати що-небудь. [Джонатан:] Тобі здається, що тепер осліп я, — мені здасться — ти ще не прозрів (Леся Українка, III, 1952, 49); Так осліп, нещасний [Михайлик], від тої отрути кохання, що й рівчака перед собою не вздрів (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 138); Настя прожогом вдирається в натовп, розпихає обважнілих, розпарених бабів, які, осліпнувши від гніву, добре й недобачають, хто оце посмів втрутитися в їхню колотнечу (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 106).
Ілюстрації
|
|
|
|
