Відмінності між версіями «Заблукати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Заблука́ти, -ка́ю, -єш, '''''гл. ''1) Зайти куда нибудь, блуждая. 2) Пуститься въ бродяжничеств...)
 
 
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Заблука́ти, -ка́ю, -єш, '''''гл. ''1) Зайти куда нибудь, блуждая. 2) Пуститься въ бродяжничество.  
+
ЗАБЛУКА́ТИ, аю, аєш, док.
 +
1. Випадково зайти, потрапити куди-небудь; забрести. І в темну пущу раз я заблукав (Іван Франко, XIII, 1954, 129); Гордій почав розказувати, що зовсім випадком зайшов сюди і якби не заблукав у цей ліс, то, мабуть, і не прийшов би до неї (Борис Грінченко, II, 1963, 119); Рідко-рідко заблукає сюди і кудлатий вуйко-ведмідь покачатися в теплій травиці... (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 3).
 +
2. Збитися з правильного напрямку, втратити просторову орієнтацію; заблудити. Треба було тільки дивуватися, як така маленька істота [хлопчик] ні разу не спіткнулася, не заблукала в лісах (Юрій Яновський, II, 1954, 12); Дівча боялось заблукати в численних коридорчиках старого графського гнізда (Олесь Донченко, III, 1956, 60).
 +
3. З'явитися (про усміх, думку і т. ін.). Видко, вдоволений був [Заремба] оглядинами, бо на устах його заблукав усміх (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 471).
 +
 
 +
Інфінітив заблука́ти
 +
однина множина
 +
Наказовий спосіб
 +
1 особа заблука́ймо
 +
2 особа заблука́й заблука́йте
 +
МАЙБУТНІЙ ЧАС
 +
1 особа заблука́ю заблука́ємо, заблука́єм
 +
2 особа заблука́єш заблука́єте
 +
3 особа заблука́є заблука́ють
 +
МИНУЛИЙ ЧАС
 +
чол.р. заблука́в заблука́ли
 +
жін.р. заблука́ла
 +
сер.р. заблука́ло
 +
Активний дієприкметник
 +
заблука́лий
 +
Пасивний дієприкметник
 +
Безособова форма
 +
Дієприслівник
 +
заблука́вши
 +
 
 +
Іншомовні слова
 +
заблукати 
 +
заплутать { verb }
 +
заплутаться { verb }
 +
заблудиться  [ заблуди́ться ] { verb }
 +
 
 +
==Медіа==
 +
<noinclude>
 +
 
 +
</noinclude>
 +
==Див. також==
 +
<noinclude>
 +
 
 +
 
 +
 
 +
</noinclude>
 +
==Джерела та література==
 +
ru.wiktionary.org_2014
 +
http://sum.in.ua/s/zablukaty
 +
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8
 +
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8&dcr=0&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwixldvawsHXAhVPb5oKHaj7D2kQ_AUICigB&biw=1366&bih=637#imgrc=nk8rnbujbbliyM:
 +
<gallery>
 +
<gallery>
 +
<gallery>
 +
 
 +
</gallery>
 +
<gallery>
 +
<gallery>
 +
[[Файл:Https://bunyk.wordpress.com/2013/10/14/im-nebel/|міні|блук]]
 +
</gallery>
 +
</gallery>
 +
</gallery>
 +
</gallery>
 +
<noinclude>
 +
 
 +
</noinclude>
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
<noinclude>
 +
 
 +
</noinclude>
 +
 
 
[[Категорія:За]]
 
[[Категорія:За]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 00:35, 16 листопада 2017

ЗАБЛУКА́ТИ, аю, аєш, док. 1. Випадково зайти, потрапити куди-небудь; забрести. І в темну пущу раз я заблукав (Іван Франко, XIII, 1954, 129); Гордій почав розказувати, що зовсім випадком зайшов сюди і якби не заблукав у цей ліс, то, мабуть, і не прийшов би до неї (Борис Грінченко, II, 1963, 119); Рідко-рідко заблукає сюди і кудлатий вуйко-ведмідь покачатися в теплій травиці... (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 3). 2. Збитися з правильного напрямку, втратити просторову орієнтацію; заблудити. Треба було тільки дивуватися, як така маленька істота [хлопчик] ні разу не спіткнулася, не заблукала в лісах (Юрій Яновський, II, 1954, 12); Дівча боялось заблукати в численних коридорчиках старого графського гнізда (Олесь Донченко, III, 1956, 60). 3. З'явитися (про усміх, думку і т. ін.). Видко, вдоволений був [Заремба] оглядинами, бо на устах його заблукав усміх (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 471).

Інфінітив заблука́ти

	однина	множина

Наказовий спосіб 1 особа заблука́ймо 2 особа заблука́й заблука́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа заблука́ю заблука́ємо, заблука́єм 2 особа заблука́єш заблука́єте 3 особа заблука́є заблука́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. заблука́в заблука́ли жін.р. заблука́ла сер.р. заблука́ло Активний дієприкметник заблука́лий Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник заблука́вши

Іншомовні слова заблукати заплутать { verb } заплутаться { verb } заблудиться [ заблуди́ться ] { verb }

Медіа

Див. також

Джерела та література

ru.wiktionary.org_2014 http://sum.in.ua/s/zablukaty https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8&dcr=0&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwixldvawsHXAhVPb5oKHaj7D2kQ_AUICigB&biw=1366&bih=637#imgrc=nk8rnbujbbliyM:

</gallery> </gallery> </gallery>


Зовнішні посилання