Відмінності між версіями «Дякування»
м |
|||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Дякування - це почуття визнання за виконане добро, наприклад, за надану увагу або послугу, а також різні способи вираження цього почуття, в тому числі й офіційні заходи заохочення (наприклад, "оголошення вдячності") . Дякування - складне відчуття, що виникає на базі емоційної та раціональної оцінки того, що відбувається, вираз якої сильно ритуалізовано. Адресатом дякування можуть бути не конкретні люди, а й групи людей (наприклад, предки) і неперсоніфіковані сутності: світ, Бог. | Дякування - це почуття визнання за виконане добро, наприклад, за надану увагу або послугу, а також різні способи вираження цього почуття, в тому числі й офіційні заходи заохочення (наприклад, "оголошення вдячності") . Дякування - складне відчуття, що виникає на базі емоційної та раціональної оцінки того, що відбувається, вираз якої сильно ритуалізовано. Адресатом дякування можуть бути не конкретні люди, а й групи людей (наприклад, предки) і неперсоніфіковані сутності: світ, Бог. | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Поточна версія на 15:50, 26 листопада 2017
Дякува́ння, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
Дякування, -ня, с. Благодареніе, благодарность. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121. Словник української мови:
ДЯ́КУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням дякувати. Яке частування, таке й дякування (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 225); Потім почав [весільний староста] весільне дякування (Іван Франко, VIII, 1952, 69). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 451.Коментарі (0) ДЯКУВА́ННЯ, я, сер., розм., рідко. Дія за значенням дякувати. Іван Маркович.. почав поспішно, з якоюсь тугою і образою в голосі розповідати.. про своє невдале дякування в ковалівській церкві (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 189). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 451.
Дякування - це почуття визнання за виконане добро, наприклад, за надану увагу або послугу, а також різні способи вираження цього почуття, в тому числі й офіційні заходи заохочення (наприклад, "оголошення вдячності") . Дякування - складне відчуття, що виникає на базі емоційної та раціональної оцінки того, що відбувається, вираз якої сильно ритуалізовано. Адресатом дякування можуть бути не конкретні люди, а й групи людей (наприклад, предки) і неперсоніфіковані сутності: світ, Бог.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
ДЯ́КУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням дякувати. Яке частування, таке й дякування (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 225); Потім почав [весільний староста] весільне дякування (Іван Франко, VIII, 1952, 69). ДЯКУВА́ННЯ, я, сер., розм., рідко. Дія за значенням дякувати. Іван Маркович.. почав поспішно, з якоюсь тугою і образою в голосі розповідати.. про своє невдале дякування в ковалівській церкві (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 189).
Тлумачний он-лайн словник української мови «УКРЛІТ.ORG»
ДЯ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. дя́кувати. Яке частування, таке й дякування (Укр.. присл.., 1955, 225); Потім почав [весільний староста] весільне дякування (Фр., VIII, 1952, 69).
ДЯКУВА́ННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. дякува́ти. Іван Маркевич.. почав поспішно, з якоюсь тугою і образою в голосі розповідати.. про своє невдале дякування в ковалівській церкві (Збан., Малин, дзвін, 1958, 189).
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
