Відмінності між версіями «Ваготіти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 +
 +
'''ВАГОТІТИ''', ваготію, ваготієш і діал. вагочу, ваготи́ш, недок., заст.
 +
 +
1. Обтяжувати вагою. Він [олівець] тепер ваготів, мов камінь, у моїй торбі (Іван Франко, I, 1955, 245).
 +
 +
2. перен. Бути тягарем. Їх [людей] дотик холодний, мов крига, проймає його до костей, ваготить на нім (Іван Франко, I, 1955, 174).
 +
 +
3. ким, діал. Бути вагітною. Та й в «обителі» я змалечку. Матінка моя обрікалась — дітей довго бог не давав... Ось, як мною ваготіли, дак і оддали мене богу (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 372).
 +
 +
 +
[[Файл:1200px-Krásna Hôrka 43.JPG]]

Поточна версія на 12:24, 25 листопада 2017


ВАГОТІТИ, ваготію, ваготієш і діал. вагочу, ваготи́ш, недок., заст.

1. Обтяжувати вагою. Він [олівець] тепер ваготів, мов камінь, у моїй торбі (Іван Франко, I, 1955, 245).

2. перен. Бути тягарем. Їх [людей] дотик холодний, мов крига, проймає його до костей, ваготить на нім (Іван Франко, I, 1955, 174).

3. ким, діал. Бути вагітною. Та й в «обителі» я змалечку. Матінка моя обрікалась — дітей довго бог не давав... Ось, як мною ваготіли, дак і оддали мене богу (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 372).


1200px-Krásna Hôrka 43.JPG