Відмінності між версіями «Забагати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Забагати, -гаю, -єш и забага́тися, -га́юся, -єшся, '''''гл. ''= '''Забажати, забажатися. '''''Бач, ч...) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Забагати, -гаю, -єш и забага́тися, -га́юся, -єшся, '''''гл. ''= '''Забажати, забажатися. '''''Бач, чого забагається. ''Св. Л. 124. | '''Забагати, -гаю, -єш и забага́тися, -га́юся, -єшся, '''''гл. ''= '''Забажати, забажатися. '''''Бач, чого забагається. ''Св. Л. 124. | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ЗАБАГА́ТИ, аю, аєш, док., перех. і з інфін., діал. забажати. Дід дивувався з невісткою: — Такий старцун [старець].. мене в куми забагає! (Марко Черемшина, Тв., 1960, 233); Який злий мусить бути цей, котрий забагає жити безжурно коштом другого! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 31). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bazhaniaaaa.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 20:13, 14 листопада 2019
Забагати, -гаю, -єш и забага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = Забажати, забажатися. Бач, чого забагається. Св. Л. 124.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБАГА́ТИ, аю, аєш, док., перех. і з інфін., діал. забажати. Дід дивувався з невісткою: — Такий старцун [старець].. мене в куми забагає! (Марко Черемшина, Тв., 1960, 233); Який злий мусить бути цей, котрий забагає жити безжурно коштом другого! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 31).