Відмінності між версіями «Псалтирь»
| (не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
1. Одна з біблійних книг Старого завіту, що складається із 150 псалмів; книга псалмів. В неділю, Або в яке свято, Бере [Максим] святий псалтир в руки Та й іде читати У садочок (Тарас Шевченко, II, 1963, 275); Простими польовими квітками убрали діти домовину свого вчителя, білий рушник положили на ноги й по черзі читали псалтир молодими голосами (Гнат Хоткевич, I, 1966, 135); Дід інколи, розкривши товстого пожовклого від часу псалтиря,.. перечитував уголос незрозуміле Грицеві писання (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 301); | 1. Одна з біблійних книг Старого завіту, що складається із 150 псалмів; книга псалмів. В неділю, Або в яке свято, Бере [Максим] святий псалтир в руки Та й іде читати У садочок (Тарас Шевченко, II, 1963, 275); Простими польовими квітками убрали діти домовину свого вчителя, білий рушник положили на ноги й по черзі читали псалтир молодими голосами (Гнат Хоткевич, I, 1966, 135); Дід інколи, розкривши товстого пожовклого від часу псалтиря,.. перечитував уголос незрозуміле Грицеві писання (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 301); | ||
// Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти. Два годи вчив [Пістряк] часловець, півчварта года сидів над псалтирем (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 158); — Нам досить і тієї науки, яка була при Ярославі Мудрому: церковна азбука, часослов і псалтир (Михайло Стельмах, I, 1962, 335). | // Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти. Два годи вчив [Пістряк] часловець, півчварта года сидів над псалтирем (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 158); — Нам досить і тієї науки, яка була при Ярославі Мудрому: церковна азбука, часослов і псалтир (Михайло Стельмах, I, 1962, 335). | ||
| − | Як (мов, наче і т. ін.) по псалтирю читає хто — хтось говорить, відповідає дуже чітко, без запинки. Усе мені одказує [Катря], як наче по псалтирю читає. — Чи ти коли згадувала нас? Згадувала людей? — Я молюся за вас і за всіх людей. — Спасибі. А ти вже мене тепер і трохи не любиш? — Господь повелів усіх любити (Марко Вовчок, I, 1955, 254). | + | |
| + | Як (мов, наче і т. ін.) по псалтирю читає хто — хтось говорить, відповідає дуже чітко, без запинки. Усе мені одказує [Катря], як наче по псалтирю читає. — Чи ти коли згадувала нас? Згадувала людей? — Я молюся за вас і за всіх людей. — Спасибі. А ти вже мене тепер і трохи не любиш? — Господь повелів усіх любити (Марко Вовчок, I, 1955, 254). | ||
2. Старогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент. Во псалтирі і тимпані Воспоєм благая, Яко бог кара неправих, Правим помагає (Тарас Шевченко, II, 1963, 289). | 2. Старогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент. Во псалтирі і тимпані Воспоєм благая, Яко бог кара неправих, Правим помагає (Тарас Шевченко, II, 1963, 289). | ||
| Рядок 17: | Рядок 18: | ||
2) Давньогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент. | 2) Давньогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент. | ||
| − | ===[http://slovopedia.org.ua/29/53407/19036. | + | ===[http://slovopedia.org.ua/29/53407/19036.html Універсальний словник-енциклопедія]=== |
ПСАЛТИР | ПСАЛТИР | ||
одна з книг Старого Заповіту, що складається з 150 молитовних піснеспівів, псалмів; назва походить від псалтиріон - струнного інструменту, у супроводі якого виконували псалми; євр. назва Сифер Тегіллім (Книга хвали); поставав упродовж Х-II ст. до н.е., є квінтесенцією орієнтальної мудрості, лірики й дидактики, сума старозаповітного богослов'я у високопоетичній формі; укладання П. приписують ініціативі та авторству Давида (згідно з гебрайським текстом - бл. 73 псалмів, за Септуаґінтою - 84), а також Асафа, Кораха, Мойсея, Соломона та ін.; вел. вплив на світову культуру; інтерпретації укр. мовою Т. Шевченка, І. Пулюя, І. Огієнка та ін. | одна з книг Старого Заповіту, що складається з 150 молитовних піснеспівів, псалмів; назва походить від псалтиріон - струнного інструменту, у супроводі якого виконували псалми; євр. назва Сифер Тегіллім (Книга хвали); поставав упродовж Х-II ст. до н.е., є квінтесенцією орієнтальної мудрості, лірики й дидактики, сума старозаповітного богослов'я у високопоетичній формі; укладання П. приписують ініціативі та авторству Давида (згідно з гебрайським текстом - бл. 73 псалмів, за Септуаґінтою - 84), а також Асафа, Кораха, Мойсея, Соломона та ін.; вел. вплив на світову культуру; інтерпретації укр. мовою Т. Шевченка, І. Пулюя, І. Огієнка та ін. | ||
| Рядок 35: | Рядок 36: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Псалтырь3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Псалтырь3.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube| BIQcSx57USw}} |
| + | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| Рядок 45: | Рядок 47: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | ===[https://www.youtube.com/watch?v=BIQcSx57USw]=== | ||
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Книга_Псалмів Книга псалмів]=== | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Книга_Псалмів Книга псалмів]=== | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| − | ===[https://www.molitvoslov.com/sites/default/files/pdfc/433.pdf]=== | + | ===[https://www.molitvoslov.com/sites/default/files/pdfc/433.pdf Псалтир церковнослов'янською]=== |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 18:35, 26 листопада 2017
Псалтирь, -ря, м. Псалтырь. На псалтирь уже дзвонять, та нас не загонять. Ном. № 162. Щоб за тобою псалтирь прочитали! Пожеланіе смерти. Чуб. V. 379.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПСАЛТИ́Р, я, чол. 1. Одна з біблійних книг Старого завіту, що складається із 150 псалмів; книга псалмів. В неділю, Або в яке свято, Бере [Максим] святий псалтир в руки Та й іде читати У садочок (Тарас Шевченко, II, 1963, 275); Простими польовими квітками убрали діти домовину свого вчителя, білий рушник положили на ноги й по черзі читали псалтир молодими голосами (Гнат Хоткевич, I, 1966, 135); Дід інколи, розкривши товстого пожовклого від часу псалтиря,.. перечитував уголос незрозуміле Грицеві писання (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 301); // Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти. Два годи вчив [Пістряк] часловець, півчварта года сидів над псалтирем (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 158); — Нам досить і тієї науки, яка була при Ярославі Мудрому: церковна азбука, часослов і псалтир (Михайло Стельмах, I, 1962, 335).
Як (мов, наче і т. ін.) по псалтирю читає хто — хтось говорить, відповідає дуже чітко, без запинки. Усе мені одказує [Катря], як наче по псалтирю читає. — Чи ти коли згадувала нас? Згадувала людей? — Я молюся за вас і за всіх людей. — Спасибі. А ти вже мене тепер і трохи не любиш? — Господь повелів усіх любити (Марко Вовчок, I, 1955, 254). 2. Старогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент. Во псалтирі і тимпані Воспоєм благая, Яко бог кара неправих, Правим помагає (Тарас Шевченко, II, 1963, 289).
тлумачний словник української мови онлайн
псалтир
-я́, ч.
1) Одна з біблійних книг Старого Завіту, що складається із 150 псалмів; Книга псалмів. || Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти.
2) Давньогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент.
Універсальний словник-енциклопедія
ПСАЛТИР одна з книг Старого Заповіту, що складається з 150 молитовних піснеспівів, псалмів; назва походить від псалтиріон - струнного інструменту, у супроводі якого виконували псалми; євр. назва Сифер Тегіллім (Книга хвали); поставав упродовж Х-II ст. до н.е., є квінтесенцією орієнтальної мудрості, лірики й дидактики, сума старозаповітного богослов'я у високопоетичній формі; укладання П. приписують ініціативі та авторству Давида (згідно з гебрайським текстом - бл. 73 псалмів, за Септуаґінтою - 84), а також Асафа, Кораха, Мойсея, Соломона та ін.; вел. вплив на світову культуру; інтерпретації укр. мовою Т. Шевченка, І. Пулюя, І. Огієнка та ін.
Іноземні словники
Псалтырь
Псалти́рь (от греч. псалтирион, ψαλτήριον – название струнного музыкального инструмента, цсл. Ѱалти́рь) – книга, входящая в составБиблии, которая состоит из 150 хвалебных, молитвенных, покаянных песней или псалмов (151-й, посвященный псалмопевцу Давиду, не входит в состав еврейской Псалтири, вставлен в греческой и славянской Библии для описания его жизни). Приемлемы оба варианта наименования Псалтирь (женск. род) и Псалтырь (мужск. род), но второй вариант древнее и точнее отражает фонетические особенности славянской (и русской) речи. Наименование Псалтири взято от музыкального струнного инструмента, с игрою на котором соединялось пение псалмов при ветхозаветном богослужении. Писателями псалмов, судя по надписаниям, были Моисей, Давид, Соломон, и многие другие; но так как 73 псалма надписываются именем Давида и многие из ненадписанных псалмов, вероятно, написаны им же, то и вся книга называется Псалтирью царя Давида. Содержание псалмов весьма разнообразно при одинаковой молитвенной (в смысле обращения человека к Богу) форме большинства из них: есть псалмы покаянные (например: Пс. 6, 24, 37, 50, 129, 136), благодарственные (Пс. 17, 29), хвалебные (Пс. 103, 145), просительные; есть кроме того псалмы и в собственном смысле учительные, например Пс.90. Наряду с этим учительно-молитвенным содержанием псалмов во многих из них находятся и пророчества о будущих событиях, особенно об Иисусе Христе и Его Церкви, – таких псалмов насчитывается более двадцати (Пс. 2, 8, 15, 18, 21, 23, 39, 40, 44, 50, 67, 68, 71, 88, 96, 101, 109, 117, 118, 129, 131, 142). В Православной Церкви, по примеру ветхозаветной, Псалтирь более всех других священных книг употребляется при богослужении, причем для каждого богослужения применены особые псалмы, которые поются или читаются либо в целом виде (например, на шестопсалмии и часах), либо по частям в так называемых прокимнах. Кроме того, за богослужением православной Церкви постоянно совершается рядовое чтение Псалтири. По Уставу церковному вся Псалтирь должна быть прочитана по порядку в течение седмицы, а во время Великого Поста – дважды за седмицу. В церковном употреблении Псалтирь разделяется на 20 частей – кафизм, или седальнов, т.е. таких отделений, после которых в древней церкви позволялось сидеть (во время полагавшихся вслед за чтением псалмов объяснений их).
Ілюстрації
|
|
