Відмінності між версіями «Християнський»
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
// Який належить до християнства. Хоч неприятель ніякий не грозив таборові, то все-таки його стережено чуйно — таке вже було воєнне правило монголів, зовсім у суперечність із християнським рицарством, яке не дорівнювало монголам ані в військовій карності, ані в умілості тактики (Іван Франко, VI, 1951, 66); | // Який належить до християнства. Хоч неприятель ніякий не грозив таборові, то все-таки його стережено чуйно — таке вже було воєнне правило монголів, зовсім у суперечність із християнським рицарством, яке не дорівнювало монголам ані в військовій карності, ані в умілості тактики (Іван Франко, VI, 1951, 66); | ||
// Який проповідує християнство. — Досі не знаємо... Швидше ж відкрий! Хто пак тебе поховає — Піп християнський, чи, може, мулла? (Павло Грабовський, I, 1959, 539); В самому куточку тулився християнський священик Григорій, якого княгиня тримала біля себе на Горі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 33). | // Який проповідує християнство. — Досі не знаємо... Швидше ж відкрий! Хто пак тебе поховає — Піп християнський, чи, може, мулла? (Павло Грабовський, I, 1959, 539); В самому куточку тулився християнський священик Григорій, якого княгиня тримала біля себе на Горі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 33). | ||
− | Християнський соціалізм — буржуазний суспільно-політичний напрям, прихильники якого намагаються зберегти вплив буржуазії та церкви на відсталі верстви робітників обманною проповіддю близькості ідей християнства і соціалізму. | + | |
+ | Християнський соціалізм — буржуазний суспільно-політичний напрям, прихильники якого намагаються зберегти вплив буржуазії та церкви на відсталі верстви робітників обманною проповіддю близькості ідей християнства і соціалізму. | ||
2. Який стосується християнина, належний йому. Думав [Потап] про гріх, про душу, про молитви церковні, християнські звичаї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 281); | 2. Який стосується християнина, належний йому. Думав [Потап] про гріх, про душу, про молитви церковні, християнські звичаї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 281); | ||
// Власт. християнинові, гідний християнина. Чим, як і коли заплачу я тобі за твоє істинно християнське діло! (Тарас Шевченко, VI, 1957, 115); — Смаку мене християнський — тримається він на богові і цареві, — одрізав [отець Миколай], так проводячи рукою по картині, начеб хотів її закреслити (Михайло Стельмах, I, 1962, 267); | // Власт. християнинові, гідний християнина. Чим, як і коли заплачу я тобі за твоє істинно християнське діло! (Тарас Шевченко, VI, 1957, 115); — Смаку мене християнський — тримається він на богові і цареві, — одрізав [отець Миколай], так проводячи рукою по картині, начеб хотів її закреслити (Михайло Стельмах, I, 1962, 267); | ||
Рядок 14: | Рядок 15: | ||
♦ Християнська душа — про християнина, православного. — Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану.. терпіла і не озвалась! (Марко Вовчок, I, 1955, 131); — Он поспитайте пана Лавріна Капусту, нехай оповість, як в Бахчисараї невільники мучаться. А то ж брати ваші, душі християнські! Звільнити їх треба (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 365). | ♦ Християнська душа — про християнина, православного. — Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану.. терпіла і не озвалась! (Марко Вовчок, I, 1955, 131); — Он поспитайте пана Лавріна Капусту, нехай оповість, як в Бахчисараї невільники мучаться. А то ж брати ваші, душі християнські! Звільнити їх треба (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 365). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 147. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 147. | ||
+ | |||
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-l Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-l Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
Християнський, -а, -е. Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб. | Християнський, -а, -е. Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб. | ||
Рядок 53: | Рядок 55: | ||
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD Християн]==== | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD Християн]==== | ||
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Християнка]==== | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Християнка]==== | ||
− | == | + | ==Поезія== |
===[http://bogpoet.com.ua/poety_in_tema/vira_ta_zitya_2.html Християнство в поезії]=== | ===[http://bogpoet.com.ua/poety_in_tema/vira_ta_zitya_2.html Християнство в поезії]=== | ||
+ | |||
==Християнські свята== | ==Християнські свята== | ||
Християнські свята — особливі урочисті дні (періоди) в духовному і літургійному житті Церкви. У сукупності складають річне богослужбове коло (літургійний рік). | Християнські свята — особливі урочисті дні (періоди) в духовному і літургійному житті Церкви. У сукупності складають річне богослужбове коло (літургійний рік). |
Поточна версія на 17:51, 26 листопада 2017
Християнський, -а, -е. Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХРИСТИЯ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до християнства Мабуть, ти давно в землях християнських не бував (Тарас Шевченко, VI, 1957, 189); Неспокійну ніч перебуло містечко перед християнським святом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); [Круста:] От не знаю, чи той розп'ятий християнський бог, що нібито й собі воскрес із мертвих, теж розуміється на винах добре? (Леся Українка, II, 1951, 405); Було тихо. Та от почали долітати крики: — Як? Щоб шинкарі тримали в оренді християнські церкви? Щоб ксьондзи запрягали православних християн у голоблі? (Олександр Довженко, I, 1958, 237); Дійсно, місцевий батюшка хотів назвати її Касдоєю — ей таке ім'я в християнських святцях (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 18); [Гаврило:] До унії не приставав? Віру християнську не зраджував? [Перший:] Ні, панотче (Олександр Корнійчук, I, 1955, 217); Коли християнські ідеї в XVIII столітті гинули під ударом просвітніх ідей, феодальне суспільство вело свій смертельний бій з революційною в той час буржуазією (Маніфест комуністичної партії, 1947, 33); // Який належить до християнства. Хоч неприятель ніякий не грозив таборові, то все-таки його стережено чуйно — таке вже було воєнне правило монголів, зовсім у суперечність із християнським рицарством, яке не дорівнювало монголам ані в військовій карності, ані в умілості тактики (Іван Франко, VI, 1951, 66); // Який проповідує християнство. — Досі не знаємо... Швидше ж відкрий! Хто пак тебе поховає — Піп християнський, чи, може, мулла? (Павло Грабовський, I, 1959, 539); В самому куточку тулився християнський священик Григорій, якого княгиня тримала біля себе на Горі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 33).
Християнський соціалізм — буржуазний суспільно-політичний напрям, прихильники якого намагаються зберегти вплив буржуазії та церкви на відсталі верстви робітників обманною проповіддю близькості ідей християнства і соціалізму. 2. Який стосується християнина, належний йому. Думав [Потап] про гріх, про душу, про молитви церковні, християнські звичаї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 281); // Власт. християнинові, гідний християнина. Чим, як і коли заплачу я тобі за твоє істинно християнське діло! (Тарас Шевченко, VI, 1957, 115); — Смаку мене християнський — тримається він на богові і цареві, — одрізав [отець Миколай], так проводячи рукою по картині, начеб хотів її закреслити (Михайло Стельмах, I, 1962, 267); // Який здійснюється згідно з обрядами християнства. [Прісцілла:] Тільки зрада шлюб християнський розлучити може (Леся Українка, II, 1951, 379); — Хто в поході нап'ється — без усякого суду, як собаку, за шияку. Хто б він не був, хоч і найхоробріший козак... як собаку, звелю застрелити на місці та кинути хижій птиці на поталу. П'яниця в поході не годен християнського похорону (Олександр Довженко, I, 1958, 238); // заст. Православний. Мабуть ти, батьку, забув нашу християнську мову і дощенту побусурменився? (Тарас Шевченко, VI, 1957, 189); — Князю Яремо! Не лий і не пий християнської крові надаремно, бо ще й сам вп'єшся на смерть (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 171); // заст. Прийнятий, звичайний у православних, взагалі у християн. А з дверей троїцької церкви — найбільшої гордості ігумені — розтікався прекрасний християнський спів і благання, щоб святий, кріпкий та безсмертний бог помилував нас (Михайло Стельмах, I, 1962, 638). ♦ Християнська душа — про християнина, православного. — Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану.. терпіла і не озвалась! (Марко Вовчок, I, 1955, 131); — Он поспитайте пана Лавріна Капусту, нехай оповість, як в Бахчисараї невільники мучаться. А то ж брати ваші, душі християнські! Звільнити їх треба (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 365). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 147.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Християнський, -а, -е. Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ХРИСТИЯ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до християнства. Мабуть, ти давно в землях християнських не бував (Шевч., VI, 1957, 189); Неспокійну ніч перебуло містечко перед християнським святом (Коцюб., II, 1955, 178); [Круста:] От не знаю, чи той розп’ятий християнський бог, що нібито й собі воскрес із мертвих, теж розуміється на винах добре? (Л. Укр., II, 1951, 405); Було тихо. Та от почали долітати крики: — Як? Щоб шинкарі тримали в оренді християнські церкви? Щоб ксьондзи запрягали православних християн у голоблі? (Довж., І, 1958, 237); Дійсно, місцевий батюшка хотів назвати її Касдоєю — є й таке ім’я в християнських святцях (Крот., Сини.., 1948, 18); [Гаврило:] До унії не приставав? Віру християнську не зраджував? [Перший:] Ні, панотче (Корн., І, 1955, 217); Коли християнські ідеї в XVIII столітті гинули під ударом просвітніх ідей, феодальне суспільство вело свій смертельний бій з революційною в той час буржуазією (Комун. маніф., 1947, 33); // Який належить до християнства. Хоч неприятель ніякий не грозив таборові, то все-таки його стережено чуйно — таке вже було воєнне правило монголів, зовсім у суперечність із християнським рицарством, яке не дорівнювало монголам ані в військовій карності, ані в умілості тактики (Фр., VI, 1951, 66); // Який проповідує християнство. — Досі не знаємо… Швидше ж відкрий! Хто пак тебе поховає — Піп християнський, чи, може, мулла? (Граб., І, 1959, 539); В самому куточку тулився християнський священик Григорій, якого княгиня тримала біля себе на Горі (Скл., Святослав, 1959, 33). Христия́нський соціалі́зм — буржуазний суспільно-політичний напрям, прихильники якого намагаються зберегти вплив буржуазії та церкви на відсталі верстви робітників обманною проповіддю близькості ідей християнства і соціалізму. 2. Який стосується християнина, належний йому. Думав [Потап] про гріх, про душу, про молитви церковні, християнські звичаї (Коцюб., II, 1955, 281); // Власт. християнинові, гідний християнина. Чим, як і коли заплачу́ я тобі за твоє істинно християнське діло! (Шевч., VI, 1957, 115); — Смак у мене християнський — тримається він на богові і цареві,— одрізав [отець Миколай], так проводячи рукою по картині, начеб хотів її закреслити (Стельмах, І, 1962, 267); // Який здійснюється згідно з обрядами християнства. [Прісцілла: ] Тільки зрада шлюб християнський розлучити може (Л. Укр., II, 1951, 379); — Хто в поході нап’ється — без усякого суду, як собаку, за шияку. Хто б він не був, хоч і найхоробріший козак… як собаку, звелю застрелити на місці та кинути хижій птиці на поталу. П’яниця в поході не годен християнського похорону (Довж., I, 1958, 238); // заст. Православний. Мабуть ти, батьку, забув нашу християнську мову і дощенту побусурменився? (Шевч., VI, 1957, 189); — Князю Яремо! Не лий і не пий християнської крові надаремно, бо ще й сам вп’єшся на смерть (Н.-Лев., VII, 1966, 171); // заст. Прийнятий, звичайний у православних, взагалі у християн. А з дверей троїцької церкви — найбільшої гордості ігумені — розтікався прекрасний християнський спів і благання, щоб святий, кріпкий та безсмертний бог помилував нас (Стельмах, І, 1962, 638). Христия́нська душа́ — про християнина, православного. — Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану.. терпіла і не озвалась! (Вовчок, І, 1955, 131); — Он поспитайте пана Лавріна Капусту, нехай оповість, як в Бахчисараї невільники мучаться. А то ж брати ваші, душі християнські! Звільнити їх треба (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 365). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 147.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
християнський -а, -е. 1) Стос. до християнства. || Який належить до християнства. || Який проповідує християнство. 2) Який стосується християнина, належний йому. || Власт. християнинові, гідний християнина. || Який здійснюється згідно з обрядами християнства. || заст. Православний. || заст. Прийнятий, звичайний у православних, взагалі у християн. ••Христия́нська душа́ — про християнина, православного. християнський — [хриестиейа/н с кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови християнський — прикметник … Орфографічний словник української мови літня церква — Християнський храм без опалення, який може використовуватися для богослужіння лише у теплі місяці (порівн. зимова церква) … Архітектура і монументальне мистецтво паломницька церква — Християнський храм, споруджений на шляху паломників до т. зв. святих місць. У середньовічній Франції та інших країнах П. ц. обов язково мала мощі святого, які виставлялись у вівтарній частині для огляду в апсидіолах навколо центральної апсиди, що … Архітектура і монументальне мистецтво повсякденна церква — Християнський дерев яний храм, поставлений за один день в подяку за перемогу або запобігання лиха. Звичай спорудження П. ц. був поширений в Московії та Росії … Архітектура і монументальне мистецтво Парламентские выборы на Украине (2007) — ← 2006 2012 → Парламентские выборы на Украине Выборы в Верховную Раду Украины VI созыва … Википедия Донецкий христианский университет — (ДХУ) Оригинальное название Донецький Християнський Університет Международное название Donetsk Christian University … Википедия Киевский христианский университет — (КХУ) Оригинальное название Київський християнський університет Международное название Kyiv Christian University … Википедия Christian Democratic Union (Ukraine) — Christian Democratic Union Християнсько демократичний союз Leader David Zhvania (Party Secretary)[1] Founded … Wikipedia Christian Bloc — The Christian Bloc (Ukrainian: Християнський блок) is an electoral bloc in Ukraine. In the 30 September 2007 elections, the bloc failed to win parliamentary representation, wining 0,10% of the votes.[1] Member parties: Social Christian Party All… … Wikipedia
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Християн
Християнка
Поезія
Християнство в поезії
Християнські свята
Християнські свята — особливі урочисті дні (періоди) в духовному і літургійному житті Церкви. У сукупності складають річне богослужбове коло (літургійний рік). Неділя. Встановлене на честь воскресіння Ісуса Христа. Пасха. Дванадесяті свята — дванадцять найважливіших після Великодня свят у православ'ї.
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Христия́нство (від грец. Χριστός — «помазанник», «Месія») — один з напрямків єдинобожжя. Поряд з ісламом та буддизмом і юдаїзмом входить до числа 4-х світових релігій. Характерною особливістю християнства, яка відрізняє його від інших напрямків єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині. На відміну від християнства, іслам та юдаїзм не визнають Ісуса Христа як одну з іпостасей Всевишнього. Одна з авраамічних релігій (семітичного походження, також юдаїзм, іслам). Священним письмом християнства є Біблія. Християнство зародилося на сході Римської імперії (території сучасного Ізраїлю, в Палестині) у I ст.. Як фактично єдина географічно-адміністративна спільнота проіснувала приблизно до 484 року, хоча з кінця I століття в ній виникали різні секти, протистояння. Остаточний розкол Християнської Церкви на Східну (Православ'я) та Західну (Католицизм) відбувся 1054 року, у 1517 р. виник Протестантизм — третє основне розгалуження в християнстві. У наш час християнство — найпоширеніша у світі релігія — його сповідує близько 2,2 млрд осіб, що становить понад 1/3 людства. Християнство посідає 1-е місце у світі за географічним поширенням, тобто майже в кожній країні світу є хоча б одна християнська громада.