Відмінності між версіями «Людоїдство»
| (не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
ЛЮДОЇ́ДСТВО, а, с. Споживання людського м’яса деякими племенами, які перебували на первісній стадії розвитку. Іноді війська набиралися з тубільних племен, у яких ще існувало людоїдство (Нова іст., 1957, 137); // Вживання людського м’яса окремими особами в період великих нестатків. Під час голоду в Туруханському краї на початку XIX ст. було багато випадків людоїдства (Іст. СРСР, II, 1957, 133). | ЛЮДОЇ́ДСТВО, а, с. Споживання людського м’яса деякими племенами, які перебували на первісній стадії розвитку. Іноді війська набиралися з тубільних племен, у яких ще існувало людоїдство (Нова іст., 1957, 137); // Вживання людського м’яса окремими особами в період великих нестатків. Під час голоду в Туруханському краї на початку XIX ст. було багато випадків людоїдства (Іст. СРСР, II, 1957, 133). | ||
* * | * * | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
ЛЮДОЇ́Д, а, ч. | ЛЮДОЇ́Д, а, ч. | ||
| Рядок 9: | Рядок 12: | ||
2. Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з’їмо (Вас., II, 1959, 437). | 2. Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з’їмо (Вас., II, 1959, 437). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:45487.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:231663_image_large.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1822108_dc02ba0f.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Golodomor3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=Tf31tkqshu0 | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 29: | Рядок 30: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 21:59, 25 листопада 2017
Людоїдство, -ва, с. Людоѣдство. К. Досв. 112. Переносно: жестокое, безжалостное отношеніе къ людямъ. Що далі, то неначе лучче стає... розбійства того менше... людоїдства того нема. КС. 1883. IV. 773.
- *
ЛЮДОЇ́ДСТВО, а, с. Споживання людського м’яса деякими племенами, які перебували на первісній стадії розвитку. Іноді війська набиралися з тубільних племен, у яких ще існувало людоїдство (Нова іст., 1957, 137); // Вживання людського м’яса окремими особами в період великих нестатків. Під час голоду в Туруханському краї на початку XIX ст. було багато випадків людоїдства (Іст. СРСР, II, 1957, 133).
- *
Зміст
Сучасні словники
ЛЮДОЇ́Д, а, ч.
1. Дикун, що їсть людське м’ясо. Для мене, здається, готувався до свята справжній бенкет, так наче я мав апетит людоїда, або приїхав з голодного краю (Коцюб., II, 1955, 358); Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах, про те, які вони люті (Сам., II, 1958, 305); * Образно. Мор, голод і війна — то страшні людоїди (Бор., Тв., 1957, 195); * У порівн. Різким ривком відкинув [Солод] геть шинель і голий, мов дикун-людоїд, накинувся на Безкобиліна (Руд., Вітер.., 1958, 103); // перен. Про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства. Кати! кати! людоїди! Наїлись обоє, Накралися; а що взяли На той світ з собою? (Шевч., І, 1951, 249); В тій Німеччині рейвах: метушаться людоїди, в дзвони дзвонять, бога просять свого фашистського (Ю. Янов., І, 1954, 81); // Уживається як лайливе слово. Дяк потріпує навіть старих і благочестивих дідів.. усякими непотрібними словами: анциболами, харцизниками, людоїдами, шибениками і усякими безумними словами (Н.-Лев., IV, 1956, 168).
2. Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з’їмо (Вас., II, 1959, 437).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=Tf31tkqshu0
