Відмінності між версіями «Пелех»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:Hair lock- dna legal.jpg|міні]] | ||
| + | [[Файл:e5783eb9a212482bf18b32a8efk2--aksessuary-noski-iz-sobachej-shersti.jpg|міні]] | ||
'''Пе́лех, -ха, '''''м. ''1) Клокъ волосъ, шерсти. 2) Старый дѣдъ. ''Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив пережив. ''Греб. 318. | '''Пе́лех, -ха, '''''м. ''1) Клокъ волосъ, шерсти. 2) Старый дѣдъ. ''Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив пережив. ''Греб. 318. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | [[Файл:Пелех ілюстрація 2.jpg|міні]] | ||
| + | [[Файл:Пелех ілюстрація 5.jpg|міні]] | ||
| + | [[Файл:Пелех ілюстрація 4.jpg|міні]] | ||
| + | <big>Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.</big><br /> | ||
| − | + | ПЕ́ЛЕХ, а, ч., розм.1. Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх (Фр., VI, 1951, 91); // перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню (Ільч., Серце.., 1939, 261).<br /> | |
| − | ПЕ́ЛЕХ, а, ч., розм.1. Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх (Фр., VI, 1951, 91); // перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню (Ільч., Серце.., 1939, 261). | + | |
| − | + | ||
| − | + | 2. перен., розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. — Сам ти косматий пелех! А в вас, в Озірній, самісінькі злодії! (Крим., Вибр., 1965, 410)<br /> | |
| + | |||
| + | |||
| + | <big>Орфографічний словник української мови</big><br /> | ||
| + | |||
| + | 1. '''Пе́лех''' - прізвище | ||
| + | * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. <br /> | ||
| + | |||
| + | 2. '''ПЕЛЕХ''' <br /> | ||
| + | ''пе́лех 1'' іменник чоловічого роду; жмут. розм. <br /> | ||
| + | ''пе́лех 2'' іменник чоловічого роду, істота; про людину, розм. <br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <big> Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови</big><br /> | ||
| + | |||
| + | '''пелех''' -а, ч. , розм. <br /> | ||
| + | 1》 Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. | ||
| + | || перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.).<br /> | ||
| + | 2》 перен. , розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Пелехатий | ||
| + | |||
| + | Пелехатий, -а, -е. = волохатий. Котл. Ен. V. 7. Гуси пелехаті. Грин. III. 89. Летить голуб коло хати сивий пелехатий. Чуб. V. 382. Кури пелехаті. Драг. 28. Кучерявий піч вимітає, пелехатий у піч заглядає. Грин. III. 472. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114. | + | 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.<br /> |
| + | 2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 3, ст. 106. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [ | + | [http://slovopedia.org.ua/35/53407/144003.html Орфографічний словник української мови]<br /> |
| − | [ | + | [http://slovopedia.org.ua/93/53407/935917.html Словники. ГоловнаФорум Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]<br /> |
| − | [ | + | [http://slovopedia.org.ua/35/53407/144004.html Орфографічний словник української мови (2)] |
Поточна версія на 23:57, 24 листопада 2017
Пе́лех, -ха, м. 1) Клокъ волосъ, шерсти. 2) Старый дѣдъ. Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив пережив. Греб. 318.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.
ПЕ́ЛЕХ, а, ч., розм.1. Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх (Фр., VI, 1951, 91); // перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню (Ільч., Серце.., 1939, 261).
2. перен., розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. — Сам ти косматий пелех! А в вас, в Озірній, самісінькі злодії! (Крим., Вибр., 1965, 410)
Орфографічний словник української мови
1. Пе́лех - прізвище
- Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
2. ПЕЛЕХ
пе́лех 1 іменник чоловічого роду; жмут. розм.
пе́лех 2 іменник чоловічого роду, істота; про людину, розм.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пелех -а, ч. , розм.
1》 Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін.
|| перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.).
2》 перен. , розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям.
Див. також
Пелехатий
Пелехатий, -а, -е. = волохатий. Котл. Ен. V. 7. Гуси пелехаті. Грин. III. 89. Летить голуб коло хати сивий пелехатий. Чуб. V. 382. Кури пелехаті. Драг. 28. Кучерявий піч вимітає, пелехатий у піч заглядає. Грин. III. 472.
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.
2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Зовнішні посилання
Орфографічний словник української мови
Словники. ГоловнаФорум Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Орфографічний словник української мови (2)
