Відмінності між версіями «Повідець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
# Боєць схилився на коні.. Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (Андрій Малишко, Звенигопа, 1959, 115).
 
2. Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку. Купили ви йому [собаці] нашийника, купили поводок і за кілька часу ведете до мисливського клубу (Остап Вишня, II, 1956, 134).
 
♦ [Ходити (йти, бути)] на поводку в кого, чиєму — те саме, що [Бути (перебувати, йти і т. ін.)] на поводі (див. повід 1). — Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 274); Він [Щорс] давав відсіч тим, які йшли на поводку в меншовиків (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 15).
 
3. Те саме, що волосінь 3. Петро забрів у воду, потихеньку потяг за шворку, почав піднімати над водою один за одним поводки з гачками (Павло Загребельний, Спека, 1961, 272).
 
 
'''Повіде́ць, -дця́, '''''м. ''1) Ум. отъ '''повід. '''2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32.  
 
'''Повіде́ць, -дця́, '''''м. ''1) Ум. отъ '''повід. '''2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32.  
[[Категорія:По]] Теж саме , що й "Поводок" Боєць схилився на коні.. Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (Андрій Малишко, Звенигопа, 1959, 115).
+
[[Категорія:По]]  
2. Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку. Купили ви йому [собаці] нашийника, купили повідець і за кілька часу ведете до мисливського клубу (Остап Вишня, II, 1956, 134).  
+
Теж саме , що й "Поводок" Боєць схилився на коні.. Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (Андрій Малишко, Звенигопа, 1959, 115). Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку. Купили ви йому [собаці] нашийника, купили повідець і за кілька часу ведете до мисливського клубу (Остап Вишня, II, 1956, 134). [Ходити (йти, бути)] на повідці в кого, чиєму — те саме, що [Бути (перебувати, йти і т. ін.)] на поводі (див. повід 1). — Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 274); Він [Щорс] давав відсіч тим, які йшли на поводку в меншовиків (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 15).
[Ходити (йти, бути)] на повідці в кого, чиєму — те саме, що [Бути (перебувати, йти і т. ін.)] на поводі (див. повід 1). — Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 274); Він [Щорс] давав відсіч тим, які йшли на поводку в меншовиків (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 15).
+
Те саме, що волосінь. Петро забрів у воду, потихеньку потяг за шворку, почав піднімати над водою один за одним поводки з гачками (Павло Загребельний, Спека, 1961, 272).
3. Те саме, що волосінь 3. Петро забрів у воду, потихеньку потяг за шворку, почав піднімати над водою один за одним поводки з гачками (Павло Загребельний, Спека, 1961, 272).
+
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
* 1
 +
Повідець — іменник чоловічого роду …  (Орфографічний словник української мови)
 +
* 2
 +
Повідець — дця/, ч. Короткий повід …  (Український тлумачний словник)
 +
* 3
 +
 +
Повідцевий — а, е. Прикм. до повідець. •• Повідце/ва систе/ма ряд повідків, з єднаних між собою певним чином …  (Український тлумачний словник)
 +
* 4
 +
Швора — (ремінь, шнур, на якому водять собак), повідець, шворка, мотузок, шнурок, швірка; ремінець (зі шкіри), смик …  (Словник синонімів української мови)
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0000071992.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_65377991-stock-photo-leash-dog-ready-for-a.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Povdec-nashiynik-kontroler-opis-perevagi-vdguki_714.jpeg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0000065032.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Поточна версія на 23:14, 24 листопада 2017

Повіде́ць, -дця́, м. 1) Ум. отъ повід. 2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32. Теж саме , що й "Поводок" Боєць схилився на коні.. Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (Андрій Малишко, Звенигопа, 1959, 115). Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку. Купили ви йому [собаці] нашийника, купили повідець і за кілька часу ведете до мисливського клубу (Остап Вишня, II, 1956, 134). [Ходити (йти, бути)] на повідці в кого, чиєму — те саме, що [Бути (перебувати, йти і т. ін.)] на поводі (див. повід 1). — Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 274); Він [Щорс] давав відсіч тим, які йшли на поводку в меншовиків (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 15). Те саме, що волосінь. Петро забрів у воду, потихеньку потяг за шворку, почав піднімати над водою один за одним поводки з гачками (Павло Загребельний, Спека, 1961, 272).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

  • 1

Повідець — іменник чоловічого роду … (Орфографічний словник української мови)

  • 2

Повідець — дця/, ч. Короткий повід … (Український тлумачний словник)

  • 3

Повідцевий — а, е. Прикм. до повідець. •• Повідце/ва систе/ма ряд повідків, з єднаних між собою певним чином … (Український тлумачний словник)

  • 4

Швора — (ремінь, шнур, на якому водять собак), повідець, шворка, мотузок, шнурок, швірка; ремінець (зі шкіри), смик … (Словник синонімів української мови)

Ілюстрації

0000071992.jpg Depositphotos 65377991-stock-photo-leash-dog-ready-for-a.jpg Povdec-nashiynik-kontroler-opis-perevagi-vdguki 714.jpeg 0000065032.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]