Відмінності між версіями «Жура»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0])
 
(не показані 5 проміжних версій 4 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жура, -ри, '''''ж. ''= '''Журба. '''''Мамі на журу взяли сина у москалі. ''Камен. у. ''Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю лиш не подаюся. ''Гол. II. 759. Ум. '''Журка. '''Вх. Зн. 17.  
 
'''Жура, -ри, '''''ж. ''= '''Журба. '''''Мамі на журу взяли сина у москалі. ''Камен. у. ''Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю лиш не подаюся. ''Гол. II. 759. Ум. '''Журка. '''Вх. Зн. 17.  
 +
 +
'''Жура, -ри, '''''м. ''= '''Джура. '''''Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. ''Мет. 403.
 
[[Категорія:Жу]]
 
[[Категорія:Жу]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ЖУРА́, и, жін., діал. Журба. Купа дров і жура — Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Іван Франко, XI, 1952, 78); Ой, є в мене три жури Та й на моїй голові (Українські народні ліричні пісні, 1958, 404); Спати не буду, бо маю журу (Василь Стефаник, Вибр., 1949, 192).
 +
Жура обгорнула (гризла) кого; Жура налягає (налягла, наляже) на кого—що — кого-небудь охопили сильні переживання, важкі почуття. Жура обгорнула мене, як кожух узимі (Іван Франко, IV, 1950, 401); Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 339); Гей, до недавнього часу не знав Софрон, що стільки жури наляже на його розумну голову (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 108); З (від) жури — через переживання, важкі почуття. Батько прогайнував усе, мати з жури вмерла, діти пішли в поневірку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 18); Навівати журу — викликати переживання, важкі почуття. Вітер шелестить у верхів'ї дерев, навіваючи журу (Іван Цюпа, Три явори.., 1958, 50).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.
 +
 +
 +
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
ЖУРА́, и́, ж., діал. Журба. Купа дров і жура — Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Фр., XI, 1952, 78); Ой, є в мене три жури Та й на моїй голові (Укр.. лір. пісні, 1958, 404); Спати не буду, бо маю журу (Стеф., Вибр., 1949, 192).
 +
Жура́ обгорну́ла (гри́зла) кого; Жура́ наляга́є (налягла́, наля́же) на кого-що-кого-небудь охопили сильні переживання, важкі почуття. Жура обгорнула мене, як кожух узимі (Фр., IV, 1950, 401); Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло (Коцюб., II, 1955, 339); Гей, до недавнього часу не знав Софрон, що стільки жури наляже на його розумну голову (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 108); З (від) жури́ — через переживання, важкі почуття. Батько прогайнував усе, мати з жури вмерла, діти пішли в поневірку (Кобр., Вибр., 1954, 18); Навіва́ти журу́ — викликати переживання, важкі почуття. Вітер шелестить у верхів’ї дерев, навіваючи журу (Цюпа, Три явори.., 1958, 50).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 547.
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
жура
 +
жура (21, 426), нуда (21, 426), туск (21, 429) – “жаль, смуток, нудьга”;
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: жура.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: жура1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: жура2.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| qg4ji3kVivc }}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
https://molomo.com.ua/myth/boredom.html
 +
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 15:24, 20 листопада 2018

Жура, -ри, ж. = Журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. Журка. Вх. Зн. 17.

Жура, -ри, м. = Джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖУРА́, и, жін., діал. Журба. Купа дров і жура — Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Іван Франко, XI, 1952, 78); Ой, є в мене три жури Та й на моїй голові (Українські народні ліричні пісні, 1958, 404); Спати не буду, бо маю журу (Василь Стефаник, Вибр., 1949, 192). 

Жура обгорнула (гризла) кого; Жура налягає (налягла, наляже) на кого—що — кого-небудь охопили сильні переживання, важкі почуття. Жура обгорнула мене, як кожух узимі (Іван Франко, IV, 1950, 401); Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 339); Гей, до недавнього часу не знав Софрон, що стільки жури наляже на його розумну голову (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 108); З (від) жури — через переживання, важкі почуття. Батько прогайнував усе, мати з жури вмерла, діти пішли в поневірку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 18); Навівати журу — викликати переживання, важкі почуття. Вітер шелестить у верхів'ї дерев, навіваючи журу (Іван Цюпа, Три явори.., 1958, 50).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.



УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЖУРА́, и́, ж., діал. Журба. Купа дров і жура — Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Фр., XI, 1952, 78); Ой, є в мене три жури Та й на моїй голові (Укр.. лір. пісні, 1958, 404); Спати не буду, бо маю журу (Стеф., Вибр., 1949, 192). Жура́ обгорну́ла (гри́зла) кого; Жура́ наляга́є (налягла́, наля́же) на кого-що-кого-небудь охопили сильні переживання, важкі почуття. Жура обгорнула мене, як кожух узимі (Фр., IV, 1950, 401); Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло (Коцюб., II, 1955, 339); Гей, до недавнього часу не знав Софрон, що стільки жури наляже на його розумну голову (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 108); З (від) жури́ — через переживання, важкі почуття. Батько прогайнував усе, мати з жури вмерла, діти пішли в поневірку (Кобр., Вибр., 1954, 18); Навіва́ти журу́ — викликати переживання, важкі почуття. Вітер шелестить у верхів’ї дерев, навіваючи журу (Цюпа, Три явори.., 1958, 50). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 547.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

жура жура (21, 426), нуда (21, 426), туск (21, 429) – “жаль, смуток, нудьга”;

Ілюстрації

x140px Жура1.jpg Жура2.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

https://molomo.com.ua/myth/boredom.html

[1]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Жура&oldid=248861