Відмінності між версіями «Дитячий»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показані 13 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дитячий, -а, -е. '''Дѣтскій. ''Згадали наші забавки давні, дитячі, пригадали й дівочі безсумні часи. ''МВ. II. 179. '''На дитячий розум перейшов'''. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248. | '''Дитячий, -а, -е. '''Дѣтскій. ''Згадали наші забавки давні, дитячі, пригадали й дівочі безсумні часи. ''МВ. II. 179. '''На дитячий розум перейшов'''. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248. | ||
− | + | [[Категорія:Ди]] | |
+ | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dytyachuy.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dytyachyy_Sadochok.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Рядок 25: | Рядок 19: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/dytjachyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ДИТЯ́ЧИЙ, а, е. | ||
+ | 1. Прикм. до дитина і діти1. Мені здалося, що несподівано вернулись мої давні дитячі літа (Нечуй-Левицький, II, 1956, 402); Дитячий сміх розноситься в садах (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 81); * У порівняннях. Веселий, ніби дитячий, сміх розтулив тітчині вуста й розлігся по хаті разом з дядьковим сміхом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464); | ||
+ | // Признач. для дітей. Казку сю я хотіла послать в Галичину в дитячий журнал, якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш (Леся Українка, V, 1950, 18); Радянська дитяча література — багатонаціональна література (Літературна газета, 9.III 1950, 4); | ||
+ | // у знач. ім. дитяча, чої, жін. Кімната для дітей. Там, у дитячій, не світилося, але відблиски заграв кидали крізь вікно широку смугу червонуватого світла (Юрій Смолич, II, 1958, 33). | ||
+ | 2. Власт. дитині; такий, як у дитини. Через стрічки було видно тонкий, рівний, як стріла, ще дитячий стан [Описі] (Нечуй-Левицький, III, 1956, 17); Дитячою щирістю переконливо звучали її слова (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 320); | ||
+ | // перен., ірон. Не такий, як у серйозної, дорослої людини; незрілий, наївний. На дитячий розум перейшов (Номис, 1864, № 6248); | ||
+ | // у знач. ім. дитяче, чого, сер. Власт. дитині, характерне для її поведінки і т. ін. В ній було ще багато дитячого, вона хвилювалась і червоніла (Іван Микитенко, II, 1957, 362). | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53396/72421.html "Словопедія" ]=== | ||
+ | ===[<a href="http://slovopedia.org.ua/35/53396/72421.html">ДИТЯЧИЙ</a>]=== | ||
+ | дитя́чий | ||
+ | прикметник | ||
+ | |||
+ | ===[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/12284-dytjachyj.html" title="ДИТЯЧИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.">ДИТЯЧИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]=== | ||
+ | Дитя́чий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. На дитя́чий ро́зум перейшо́в. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248. | ||
+ | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
+ | Том 1, ст. 385 | ||
+ | |||
+ | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
+ | дитя́чий – прикметник | ||
+ | відмінок однина множина | ||
+ | чол. р. жін. р. сер. р. | ||
+ | називний дитя́чий дитя́ча дитя́че дитя́чі | ||
+ | родовий дитя́чого дитя́чої дитя́чого дитя́чих | ||
+ | давальний дитя́чому дитя́чій дитя́чому дитя́чим | ||
+ | знахідний дитя́чий дитя́чого дитя́че дитя́чі, дитя́чих | ||
+ | орудний дитя́чим дитя́чою дитя́чим дитя́чими | ||
+ | місцевий на/у дитя́чому, дитя́чім на/у дитя́чій на/у дитя́чому, дитя́чім на/у дитя́чих | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[ttps://lopatin.academic.ru/31468/дитячий Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | дитячий | ||
+ | дит'ячий, -ья, -ье (прост. к д'етский) | ||
+ | |||
+ | Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999. | ||
+ | |||
+ | ===[https://ukrainian_pronouncing.academic.ru/1741/%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9 Орфоепічний словник української мови]=== | ||
+ | дитячий | ||
+ | [диет’а/чией] | ||
+ | м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і | ||
+ | |||
+ | Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008. | ||
+ | |||
+ | ===[ynonyms_uk.enacademic.com/2022/дитячий Словник синонімів української мови]=== | ||
+ | дитячий | ||
+ | 1) (стосовний дитини, дитинства: як у дитини), малечий, дитинний | ||
+ | 2) див. незрілий I | ||
+ | |||
+ | Словник синонімів української мови. 2014. | ||
+ | |||
+ | ===[https://explain_words_uk.academic.ru/7738/%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Толковый украинский словарь]=== | ||
+ | штубацький | ||
+ | -- дитячий, дітвацький [I] | ||
+ | |||
+ | Толковый украинский словарь. 2014. |
Поточна версія на 00:20, 7 листопада 2018
Дитячий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. II. 179. На дитячий розум перейшов. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248.
Зміст
- 1 Сучасні словники
- 2 Ілюстрації
- 3 Медіа
- 4 Див. також
- 5 Джерела та література
- 6 Зовнішні посилання
- 7 Сучасні словники
- 7.1 "Словопедія"
- 7.2 [<a href="http://slovopedia.org.ua/35/53396/72421.html">ДИТЯЧИЙ</a>]
- 7.3 [<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/12284-dytjachyj.html" title="ДИТЯЧИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.">ДИТЯЧИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
- 7.4 «Словники України on-line»
- 7.5 [ttps://lopatin.academic.ru/31468/дитячий Словари и энциклопедии на Академике]
- 7.6 Орфоепічний словник української мови
- 7.7 [ynonyms_uk.enacademic.com/2022/дитячий Словник синонімів української мови]
- 7.8 Толковый украинский словарь
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасні словники
===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === ДИТЯ́ЧИЙ, а, е.
1. Прикм. до дитина і діти1. Мені здалося, що несподівано вернулись мої давні дитячі літа (Нечуй-Левицький, II, 1956, 402); Дитячий сміх розноситься в садах (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 81); * У порівняннях. Веселий, ніби дитячий, сміх розтулив тітчині вуста й розлігся по хаті разом з дядьковим сміхом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464); // Признач. для дітей. Казку сю я хотіла послать в Галичину в дитячий журнал, якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш (Леся Українка, V, 1950, 18); Радянська дитяча література — багатонаціональна література (Літературна газета, 9.III 1950, 4); // у знач. ім. дитяча, чої, жін. Кімната для дітей. Там, у дитячій, не світилося, але відблиски заграв кидали крізь вікно широку смугу червонуватого світла (Юрій Смолич, II, 1958, 33). 2. Власт. дитині; такий, як у дитини. Через стрічки було видно тонкий, рівний, як стріла, ще дитячий стан [Описі] (Нечуй-Левицький, III, 1956, 17); Дитячою щирістю переконливо звучали її слова (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 320); // перен., ірон. Не такий, як у серйозної, дорослої людини; незрілий, наївний. На дитячий розум перейшов (Номис, 1864, № 6248); // у знач. ім. дитяче, чого, сер. Власт. дитині, характерне для її поведінки і т. ін. В ній було ще багато дитячого, вона хвилювалась і червоніла (Іван Микитенко, II, 1957, 362).
"Словопедія"
[<a href="http://slovopedia.org.ua/35/53396/72421.html">ДИТЯЧИЙ</a>]
дитя́чий прикметник
[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/12284-dytjachyj.html" title="ДИТЯЧИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.">ДИТЯЧИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
Дитя́чий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. На дитя́чий ро́зум перейшо́в. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 385
«Словники України on-line»
дитя́чий – прикметник відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дитя́чий дитя́ча дитя́че дитя́чі родовий дитя́чого дитя́чої дитя́чого дитя́чих давальний дитя́чому дитя́чій дитя́чому дитя́чим знахідний дитя́чий дитя́чого дитя́че дитя́чі, дитя́чих орудний дитя́чим дитя́чою дитя́чим дитя́чими місцевий на/у дитя́чому, дитя́чім на/у дитя́чій на/у дитя́чому, дитя́чім на/у дитя́чих
[ttps://lopatin.academic.ru/31468/дитячий Словари и энциклопедии на Академике]
дитячий дит'ячий, -ья, -ье (прост. к д'етский)
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
Орфоепічний словник української мови
дитячий [диет’а/чией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
[ynonyms_uk.enacademic.com/2022/дитячий Словник синонімів української мови]
дитячий 1) (стосовний дитини, дитинства: як у дитини), малечий, дитинний 2) див. незрілий I
Словник синонімів української мови. 2014.
Толковый украинский словарь
штубацький -- дитячий, дітвацький [I]
Толковый украинский словарь. 2014.