Відмінності між версіями «Дитячий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Сучасні словники)
(→‎Ілюстрації)
 
(не показані 17 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Дитячий, -а, -е. '''Дѣтскій. ''Згадали наші забавки давні, дитячі, пригадали й дівочі безсумні часи. ''МВ. II. 179. '''На дитячий розум перейшов'''. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248.  
 
'''Дитячий, -а, -е. '''Дѣтскій. ''Згадали наші забавки давні, дитячі, пригадали й дівочі безсумні часи. ''МВ. II. 179. '''На дитячий розум перейшов'''. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248.  
−
 
+
[[Категорія:Ди]]
 +
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
−
1. Прикм. до дитина і діти1. Мені здалося, що несподівано вернулись мої давні дитячі літа (Нечуй-Левицький, II, 1956, 402); Дитячий сміх розноситься в садах (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 81);  * У порівняннях. Веселий, ніби дитячий, сміх розтулив тітчині вуста й розлігся по хаті разом з дядьковим сміхом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464);
 
−
 
−
Дитячий будинок — навчально-виховний заклад з інтернатом для дітей, які не мають батьків. Нарешті вони опинилися на подвір'ї дитячого будинку (Петро Панч, Ерік.., 1950, 66); Дитяча консультація — лікувально-профілактична установа для дітей. Об'єднані дитячі та жіночі консультації були [у 1940 році] не тільки в усіх містах, але й у кожному районному центрі і деяких.. селах (Матеріали охор. здоров'я.., 1957, 124);
 
−
Дитяче містечко — позашкільний виховний заклад, який організовує дозвілля і виховання дітей; Дитячий садок — установа, в якій здійснюється догляд і виховання дітей дошкільного віку (після трьох років). Щоранку батько одвозив Полінку в дитячий садок, а ввечері, після роботи забирав її додому (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 6); Дитячі ясла — установа, в якій здійснюється догляд і виховання дітей до трьох років. На кожній рудні є дитячі ясла (Петро Панч, Синів.., 1959, 10).
 
−
2. Власт. дитині; такий, як у дитини. Через стрічки було видно тонкий, рівний, як стріла, ще дитячий стан [Описі] (Нечуй-Левицький, III, 1956, 17); Дитячою щирістю переконливо звучали її слова (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 320);
 
−
//  перен., ірон. Не такий, як у серйозної, дорослої людини; незрілий, наївний. На дитячий розум перейшов (Номис, 1864, № 6248);
 
−
//  у знач. ім. дитяче, чого, сер. Власт. дитині, характерне для її поведінки і т. ін. В ній було ще багато дитячого, вона хвилювалась і червоніла (Іван Микитенко, II, 1957, 362).
 
−
♦ Дитяча хвороба чого — про недоліки, характерні для початкового періоду розвитку чого-небудь. На початку 30-х років Горький справедливо вказав на таку дитячу хворобу літератури, як схильність декого з письменників, як він писав, «форсити образами» (Шамота, Талант і народ, 1958, 33).
 
−
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dytyachuy.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dytyachyy_Sadochok.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  
Рядок 29: Рядок 19:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
−
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут . Дошкільна освіта }}}]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
−
[[Категорія:Слова 2017 року]]
+
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 +
==Сучасні словники==
 +
 
 +
===[http://sum.in.ua/s/dytjachyj Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
  ДИТЯ́ЧИЙ, а, е.
 +
1. Прикм. до дитина і діти1. Мені здалося, що несподівано вернулись мої давні дитячі літа (Нечуй-Левицький, II, 1956, 402); Дитячий сміх розноситься в садах (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 81);  * У порівняннях. Веселий, ніби дитячий, сміх розтулив тітчині вуста й розлігся по хаті разом з дядьковим сміхом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464);
 +
//  Признач. для дітей. Казку сю я хотіла послать в Галичину в дитячий журнал, якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш (Леся Українка, V, 1950, 18); Радянська дитяча література — багатонаціональна література (Літературна газета, 9.III 1950, 4);
 +
//  у знач. ім. дитяча, чої, жін. Кімната для дітей. Там, у дитячій, не світилося, але відблиски заграв кидали крізь вікно широку смугу червонуватого світла (Юрій Смолич, II, 1958, 33).
 +
2. Власт. дитині; такий, як у дитини. Через стрічки було видно тонкий, рівний, як стріла, ще дитячий стан [Описі] (Нечуй-Левицький, III, 1956, 17); Дитячою щирістю переконливо звучали її слова (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 320);
 +
//  перен., ірон. Не такий, як у серйозної, дорослої людини; незрілий, наївний. На дитячий розум перейшов (Номис, 1864, № 6248);
 +
//  у знач. ім. дитяче, чого, сер. Власт. дитині, характерне для її поведінки і т. ін. В ній було ще багато дитячого, вона хвилювалась і червоніла (Іван Микитенко, II, 1957, 362).
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/35/53396/72421.html "Словопедія" ]===
 +
===[<a href="http://slovopedia.org.ua/35/53396/72421.html">ДИТЯЧИЙ</a>]===
 +
дитя́чий
 +
прикметник
 +
 
 +
===[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/12284-dytjachyj.html" title="ДИТЯЧИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.">ДИТЯЧИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]===
 +
Дитя́чий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. На дитя́чий ро́зум перейшо́в. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248.
 +
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
 +
Том 1, ст. 385
 +
 
 +
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
 +
дитя́чий – прикметник
 +
відмінок                         однина                                   множина
 +
                чол. р.                 жін. р.        сер. р.
 +
називний дитя́чий                 дитя́ча          дитя́че                  дитя́чі
 +
родовий         дитя́чого                дитя́чої        дитя́чого                дитя́чих
 +
давальний дитя́чому                дитя́чій        дитя́чому                дитя́чим
 +
знахідний дитя́чий                  дитя́чого        дитя́че                  дитя́чі, дитя́чих
 +
орудний         дитя́чим                 дитя́чою        дитя́чим                  дитя́чими
 +
місцевий на/у дитя́чому, дитя́чім на/у дитя́чій на/у дитя́чому, дитя́чім   на/у дитя́чих
 +
 
 +
 
 +
===[ttps://lopatin.academic.ru/31468/дитячий Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
дитячий
 +
дит'ячий, -ья, -ье (прост. к д'етский)
 +
 
 +
Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.
 +
 
 +
===[https://ukrainian_pronouncing.academic.ru/1741/%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9 Орфоепічний словник української мови]===
 +
дитячий
 +
[диет’а/чией]
 +
м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і
 +
 
 +
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
 +
 
 +
===[ynonyms_uk.enacademic.com/2022/дитячий Словник синонімів української мови]===
 +
дитячий
 +
1) (стосовний дитини, дитинства: як у дитини), малечий, дитинний
 +
2) див. незрілий I
 +
 
 +
Словник синонімів української мови. 2014.
 +
 
 +
===[https://explain_words_uk.academic.ru/7738/%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Толковый украинский словарь]===
 +
штубацький
 +
-- дитячий, дітвацький [I]
 +
 
 +
Толковый украинский словарь. 2014.

Поточна версія на 00:20, 7 листопада 2018

Дитячий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. II. 179. На дитячий розум перейшов. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Dytyachuy.jpg Dytyachyy Sadochok.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Сучасні словники

===Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ===
 ДИТЯ́ЧИЙ, а, е.

1. Прикм. до дитина і діти1. Мені здалося, що несподівано вернулись мої давні дитячі літа (Нечуй-Левицький, II, 1956, 402); Дитячий сміх розноситься в садах (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 81); * У порівняннях. Веселий, ніби дитячий, сміх розтулив тітчині вуста й розлігся по хаті разом з дядьковим сміхом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464); // Признач. для дітей. Казку сю я хотіла послать в Галичину в дитячий журнал, якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш (Леся Українка, V, 1950, 18); Радянська дитяча література — багатонаціональна література (Літературна газета, 9.III 1950, 4); // у знач. ім. дитяча, чої, жін. Кімната для дітей. Там, у дитячій, не світилося, але відблиски заграв кидали крізь вікно широку смугу червонуватого світла (Юрій Смолич, II, 1958, 33). 2. Власт. дитині; такий, як у дитини. Через стрічки було видно тонкий, рівний, як стріла, ще дитячий стан [Описі] (Нечуй-Левицький, III, 1956, 17); Дитячою щирістю переконливо звучали її слова (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 320); // перен., ірон. Не такий, як у серйозної, дорослої людини; незрілий, наївний. На дитячий розум перейшов (Номис, 1864, № 6248); // у знач. ім. дитяче, чого, сер. Власт. дитині, характерне для її поведінки і т. ін. В ній було ще багато дитячого, вона хвилювалась і червоніла (Іван Микитенко, II, 1957, 362).

"Словопедія" 

[<a href="http://slovopedia.org.ua/35/53396/72421.html">ДИТЯЧИЙ</a>]

дитя́чий прикметник

[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/12284-dytjachyj.html" title="ДИТЯЧИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.">ДИТЯЧИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

Дитя́чий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, — пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. ІІ. 179. На дитя́чий ро́зум перейшо́в. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 385

«Словники України on-line»

дитя́чий – прикметник відмінок однина множина 

               чол. р.	                 жін. р.         сер. р.

називний дитя́чий дитя́ча дитя́че дитя́чі родовий дитя́чого дитя́чої дитя́чого дитя́чих давальний дитя́чому дитя́чій дитя́чому дитя́чим знахідний дитя́чий дитя́чого дитя́че дитя́чі, дитя́чих орудний дитя́чим дитя́чою дитя́чим дитя́чими місцевий на/у дитя́чому, дитя́чім на/у дитя́чій на/у дитя́чому, дитя́чім на/у дитя́чих


[ttps://lopatin.academic.ru/31468/дитячий Словари и энциклопедии на Академике]

дитячий дит'ячий, -ья, -ье (прост. к д'етский)

Русский орфографический словарь. / Российская академия наук. Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. — М.: "Азбуковник". В. В. Лопатин (ответственный редактор), Б. З. Букчина, Н. А. Еськова и др.. 1999.

Орфоепічний словник української мови

дитячий [диет’а/чией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

[ynonyms_uk.enacademic.com/2022/дитячий Словник синонімів української мови]

дитячий 1) (стосовний дитини, дитинства: як у дитини), малечий, дитинний 2) див. незрілий I

Словник синонімів української мови. 2014.

Толковый украинский словарь

штубацький -- дитячий, дітвацький [I]

Толковый украинский словарь. 2014.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Дитячий&oldid=239312