Відмінності між версіями «Ожина»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Ожина, -ни, ж. 1) Ежевика, Rubus fructicosus. Утирається жаркою кропивою, малює брови синьою ожиною. Чуб. V. 519. Ум. ожи́нка, ожи́нонька, ожи́ночка. Употребляется какъ ласкательное къ женщинѣ. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная. Г. Барв. 107. 2) мн. ожини. Раст. Rubus caesius. Лв. 101. ''Cм. колодюх, деринник.'' | + | [[Файл:Be11de277611d36ac1fc3e66671e745a.jpg|міні|Ожина Рубен (Reuben)]] |
| + | '''Ожина''', -ни, ж. 1) Ежевика, Rubus fructicosus. Утирається жаркою кропивою, малює брови синьою ожиною. Чуб. V. 519. Ум. ожи́нка, ожи́нонька, ожи́ночка. Употребляется какъ ласкательное къ женщинѣ. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная. Г. Барв. 107. 2) мн. ожини. Раст. Rubus caesius. Лв. 101. ''Cм. колодюх, деринник.'' | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
'''ОЖИ́НА''', и, жін. | '''ОЖИ́НА''', и, жін. | ||
| Рядок 26: | Рядок 27: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648. | ||
| − | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | http://likarski-roslini.net.ua/ozhina-likuvalni-vlastivosti/ | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 19:00, 24 листопада 2017
Ожина, -ни, ж. 1) Ежевика, Rubus fructicosus. Утирається жаркою кропивою, малює брови синьою ожиною. Чуб. V. 519. Ум. ожи́нка, ожи́нонька, ожи́ночка. Употребляется какъ ласкательное къ женщинѣ. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная. Г. Барв. 107. 2) мн. ожини. Раст. Rubus caesius. Лв. 101. Cм. колодюх, деринник.
Зміст
Сучасні словники
ОЖИ́НА, и, жін.
1. Багаторічна кущова або напівкущова колюча рослина з дугоподібними гілками та їстівними плодами. В лузі на калину Плететься ожина (Українські народні ліричні пісні, 1958, 620); По землі, в ровах і ямах повзе ожина, тьмяно поблискує чорною ягідкою-намистинкою, наче оком у перепілки (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 70).
2. Ягоди цієї рослини чорно-сизого кольору. Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою, як темно-багряну ожину ми рвали з тобою в гаю (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 241).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 44.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648.
Зовнішні посилання
http://likarski-roslini.net.ua/ozhina-likuvalni-vlastivosti/
