Відмінності між версіями «Жолудик»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Жолудик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''жолудь. ''' Категорія:Жо)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жолудик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''жолудь. '''
 
'''Жолудик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''жолудь. '''
 
[[Категорія:Жо]]
 
[[Категорія:Жо]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===Академічний тлумачний словник===
 +
''''' Жолудь''''' - Плід дуба. Капають від часу до часу напівдостиглі жолуді з дубів (Іван Франко, VI, 1951, 149); Ми збирали з сином жолуді дубові, І про день майбутній я казав синкові (Максим Рильський, II, 1956, 181).
 +
===Орфографічний словник української мови===
 +
''''' Жолудь'''''- іменник чоловічого роду
 +
===Орфоепічний словник української мови===
 +
''''' Жолудь''''' - [жо/луд']
 +
-д'а, ор. -деим, м. (на) -д'і, мн. -д'і/, -д'і/ў
 +
два жо/луд'а
 +
==Вікіпедія==
 +
Жолудь -  плід дуба. Величина та форма жолудя — одні з ознак, що дозволяють розрізнити різні види цих дерев. Так, наприклад, у літнього дуба жолуді завдовжки 20-40 мм і завширшки 10-20 мм, вузько-довгасті, з блискучою брунатною оболонкою, на якій в свіжому її стані помітні поздовжні зеленуваті смуги і матова верхівка. У зимового ж дуба жолуді дрібніші, округліші, без поздовжніх смуг і мають на верхівці товстіше і коротше вістря.
 +
 +
В римлян жолудь мав назву: "Югланс" (Juglans), тобто «Юпітерів плід», оскільки римляни присвячували дуб Юпітеру

Поточна версія на 17:25, 2 жовтня 2021

Жолудик, -ка, м. Ум. отъ жолудь.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

Жолудь - Плід дуба. Капають від часу до часу напівдостиглі жолуді з дубів (Іван Франко, VI, 1951, 149); Ми збирали з сином жолуді дубові, І про день майбутній я казав синкові (Максим Рильський, II, 1956, 181).

Орфографічний словник української мови

Жолудь- іменник чоловічого роду

Орфоепічний словник української мови

Жолудь - [жо/луд'] -д'а, ор. -деим, м. (на) -д'і, мн. -д'і/, -д'і/ў два жо/луд'а

Вікіпедія

Жолудь - плід дуба. Величина та форма жолудя — одні з ознак, що дозволяють розрізнити різні види цих дерев. Так, наприклад, у літнього дуба жолуді завдовжки 20-40 мм і завширшки 10-20 мм, вузько-довгасті, з блискучою брунатною оболонкою, на якій в свіжому її стані помітні поздовжні зеленуваті смуги і матова верхівка. У зимового ж дуба жолуді дрібніші, округліші, без поздовжніх смуг і мають на верхівці товстіше і коротше вістря.

В римлян жолудь мав назву: "Югланс" (Juglans), тобто «Юпітерів плід», оскільки римляни присвячували дуб Юпітеру