Відмінності між версіями «Деренка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 5 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Деренка, -ки, '''''ж. ''= '''Дере́н '''(дерево и плодъ). Угор.  
 
'''Деренка, -ки, '''''ж. ''= '''Дере́н '''(дерево и плодъ). Угор.  
 
[[Категорія:Де]]
 
[[Категорія:Де]]
Дере́н справжній або звичайний, також кизил справжній (Cornus mas L.) Місцеві назви — кизиль, роговик, дерен червоний, деренка, кизильчак, когутики, терник, шон.
 
  
==Морфологічна характеристика==
+
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/deren Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ДЕРЕ́Н, у, чол., бот. (Cornus).
  
Високий (2-5 м) кущ родини деренових або невелике деревце з круглою кроною. Молоді пагони зеленувато-сірі, а старі вкриті сірою тріщинуватою корою. Листки супротивні від яйцеподібних до ланцетних (6-10 см завдовжки), зелені, цілокраї, сидять на коротких черешках, вкритих, як і пластинка, притиснутими волосками. Квітки дрібні (до 10 мм у діаметрі), золотисто-жовті, зібрані в зонтикоподібні суцвіття. У кожному суцвітті 5-9 квіток, оточених спільною чотирилистою обгорткою. Квітка 4-5-членна, двостатева, тичинок 4-5, маточка одна, зав'язь нижня.
+
1. Кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами; кизил. Вишні, черешні, груші, сливи угорки, тернослив, терен та дерен — все росло густими купами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 38); Кизил, або дерен — стара культура. Невибаглива до ґрунтів, морозостійка, вона дістала досить велике поширення (Вечірній Київ, 5.VI 1961, 4).
  
Плід темно-червона (жовта або рожева) соковита кістянка (12-30 мм завдовжки), овальна або грушоподібна. Кісточка тверда, веретеноподібна, майже гладенька.
+
2. Ягоди цієї рослини.
  
Відрізняється зимостійкістю, невибагливістю до умов вирощування. Розмножують насінням, відведеннями, зеленими живцями, очкуванням.
+
ДЕ́РЕН, рну, чол. Поверхневий шар ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями. Вона звеліла.. вистругать дерен і прочистити заступами доріжку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27);
 +
//  Вирізані з цього шару пласти. Зрівняв землю, покрив дерном, Щоб ніхто не бачив, Де полягли Ґонти діти, Голови козачі (Тарас Шевченко, I, 1951, 143); Дерен для кріплення укосу [греблі] рекомендується укладати тільки восени (у вересні—жовтні), бо в жарку пору року він пересихає і гине (Довідник сільського будівельника, 1956, 52).
  
 +
* '''ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
 +
* Називний: дерен дерени
 +
* Родовий: дерену деренів
 +
* Давальний: деренові, дерену деренам
 +
* Знахідний: дерен дерени
 +
* Орудний: дереном деренами
 +
* Місцевий: на/у дерені на/у деренах
 +
* Кличний: дерене дерени
  
==Еколого-фізіологічна характеристика==
+
==Ілюстрації==
Трапляється у підліску листяних і мішаних лісів. Теплолюбна, тіньовитривала рослина.
+
  
Зацвітає до розпускання листків у березні — квітні, плоди достигають у серпні — вересні.
+
[[Зображення:дерен.jpg|x360px]]  [[Зображення:деренка3.jpg|x360px]]  [[Зображення:деренка4.jpg|x360px]]
  
Поширений у південно-західній частині Правобережжя, в Карпатах, Закарпатті, в Криму. Райони заготівель — Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області, південні райони Кіровоградської, Одеської, Черкаської областей. Часом утворює суцільні зарості.
+
==Див. також==
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9 Деренка]
  
==Практичне використання==
+
==Цікаві факти==
 +
Кизил справжній, або звичайний (Cornus mas L.), українська назва — дерен, дерен справжній, дрінкове дерево, є однією з найцінніших плодових рослин у родині кизилових — Cornaceae Dumort.
  
Харчова, вітамінозна, медоносна, лікарська, деревинна, танідоносна, фарбувальна, декоративна рослина.
+
Кизил — дуже давня культурна рослина. Ще до початку нашої ери в Криму греки вирощували кизил і пили кизиловий сік та кизилове вино. У відомій поемі Івана Котляревського «Енеїда» посли-козаки в царя Латина «пили сикизку, деренівку і кримську вкусную дулівку...».
  
Плоди мають приємний кисло-солодкий смак. Плоди вживаються в їжу свіжими або йдуть на переробку. У різних галузях харчової промисловості плоди застосовують для приготування соків, сиропів, екстрактів, компотів, вина (які відзначаються своєрідним смаком і ароматом), наливок, настойок, варення, джемів, мармеладу, використовують як начинку для цукерок, зефір, пастилу. На Кавказі з дерену готують лаваш, який є добрим протицинготним і дієтичним засобом. Свіжі й висушені плоди використовують як приправу до м'ясник і рибних страв.
+
Із кизилом пов’язано багато цікавих легенд, звичаїв, пісень, у яких так чи інакше відображено його цілющі властивості. Ось одна з пісень-коломийок на цю тему:
  
Високі смакові якості дерену зумовлені наявністю в них цукрів (8-9 %), яблучної, лимонної та бурштинової кислот (2-2,5 %), дубильних і пектинових речовин, ефірних олій, вітаміну С (близько 55 мг%).
 
 
Кісточки дерену містять олію (до 34 %). Прожарені кісточки використовують як сурогат кави, а листки — як сурогат чаю.
 
 
Дерен звичайний — дуже добрий ранньовесняний медонос і пилконос. У сприятливу погоду бджоли активно збирають з нього нектар, пилок і клей протягом 8-12 днів.
 
 
У народній медицині дерен використовують для підвищення апетиту, як протигарячковий засіб, сухі плоди — при шлунково-кишкових і простудних захворюваннях. У гомеопатії застосовують есенцію з свіжої кори.
 
 
Деревина дерену тверда, дуже гарна, з світло-червоною заболонню і бурим ядром. Прекрасно полірується, високо ціниться як матеріал для столярних і токарних виробів (може замінити самшит).
 
 
Кора і листки дерену містять таніди (7-15 %), якими можна фарбувати шкіру в жовтий колір. Таніди дерену придатні для дублення товстих шкур.
 
 
Дерен добре витримує стрижку, має такі декоративні форми: пірамідальну, золотисту й сріблясто-плямисту. Рекомендується в озелененні для створення невеликих груп і живоплотів. Дерен — цінна ґрунтозахисна порода в прибалкових лісомеліоративних насадженнях, яка, швидко розмножуючись кореневими паростками, закріплює ґрунт.
 
 
Ботанічним садом АН УРСР були отримані цінні форми кизилу, перспективні для промислової культури (9-11, 9-15-1, 171, 422, 525 та ін)
 
 
 
==Збирання, переробка та зберігання==
 
 
Збирають плоди у стадії повної стиглості, обережно складають у невеликі кошики (6-8 кг) і зразу ж відправляють на пункти переробки.
 
 
Для варення і тривалого транспортування рекомендують збирати плоди на початку стиглості. Зібрані плоди сортують, зберігають при температурі 0-1° до семи днів.
 
 
==Ілюстрації==
 
<gallery>
 
Файл:Images (1).jpg|Дерен
 
Файл:Images (2).jpg|Дерен білий
 
Файл:Illustration Cornus mas0.jpg| Дерен справжній
 
</gallery>
 
  
==Медіа==
+
* Ой, деренка зелененька,
{{#ev:youtube|IyqnUuVrRdQ}}.
+
* Деренко-косиця,
 +
* Ті, хто твої плоди любить,
 +
* Мають файні лиця.
 +
* Із деренки листя нарву,
 +
* в узварі ся скупаю
 +
* Через оту дереночку
 +
* добру силу маю.
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 13:45, 9 листопада 2021

Деренка, -ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЕРЕ́Н, у, чол., бот. (Cornus).

1. Кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами; кизил. Вишні, черешні, груші, сливи угорки, тернослив, терен та дерен — все росло густими купами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 38); Кизил, або дерен — стара культура. Невибаглива до ґрунтів, морозостійка, вона дістала досить велике поширення (Вечірній Київ, 5.VI 1961, 4).

2. Ягоди цієї рослини.

ДЕ́РЕН, рну, чол. Поверхневий шар ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями. Вона звеліла.. вистругать дерен і прочистити заступами доріжку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27); // Вирізані з цього шару пласти. Зрівняв землю, покрив дерном, Щоб ніхто не бачив, Де полягли Ґонти діти, Голови козачі (Тарас Шевченко, I, 1951, 143); Дерен для кріплення укосу [греблі] рекомендується укладати тільки восени (у вересні—жовтні), бо в жарку пору року він пересихає і гине (Довідник сільського будівельника, 1956, 52).

  • ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
  • Називний: дерен дерени
  • Родовий: дерену деренів
  • Давальний: деренові, дерену деренам
  • Знахідний: дерен дерени
  • Орудний: дереном деренами
  • Місцевий: на/у дерені на/у деренах
  • Кличний: дерене дерени

Ілюстрації

Дерен.jpg   Деренка3.jpg   Деренка4.jpg

Див. також

Деренка

Цікаві факти

Кизил справжній, або звичайний (Cornus mas L.), українська назва — дерен, дерен справжній, дрінкове дерево, є однією з найцінніших плодових рослин у родині кизилових — Cornaceae Dumort.

Кизил — дуже давня культурна рослина. Ще до початку нашої ери в Криму греки вирощували кизил і пили кизиловий сік та кизилове вино. У відомій поемі Івана Котляревського «Енеїда» посли-козаки в царя Латина «пили сикизку, деренівку і кримську вкусную дулівку...».

Із кизилом пов’язано багато цікавих легенд, звичаїв, пісень, у яких так чи інакше відображено його цілющі властивості. Ось одна з пісень-коломийок на цю тему:


  • Ой, деренка зелененька,
  • Деренко-косиця,
  • Ті, хто твої плоди любить,
  • Мають файні лиця.
  • Із деренки листя нарву,
  • в узварі ся скупаю
  • Через оту дереночку
  • добру силу маю.