Відмінності між версіями «Ярміс»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
==Ілюстраціі== | ==Ілюстраціі== | ||
| + | [[Файл:Yarmis.jpg]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Rq0yQCLPlZs}} | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 11:43, 24 листопада 2017
Ярміс. См. Ярмис.
Сучасні словники
ЯРМІ́С, у, чол., діал. Спосіб (у 1 знач.). Коли ж і Падалка не знайомий з Річицьким, то тоді вже знайду ярміс сам передати йому Вашого портрета (Панас Мирний, V, 1955, 374); Демид, дуже зацікавившись цим гарненьким дівчам, прибрав інший ярміс і став поводитись так, мов зовсім її не поміча (Борис Грінченко, II, 1963, 65); // Вихід із скрутного становища. — Наші шаблі, батьку, пощербилися, а пістолі не крешуть. Коли б наша старшина не так запаніла, то ми б знайшли ярміс (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 216); // Привід (у 1 знач.). — А вони вже знайшли ярмис [ярміс] для балачки (Словник Грінченка). ♦ Давати (дати, знаходити, знайти) ярміс — те саме, що Давати (дати) пораду (див. порада). Вони знають, коли і як чому ярміс дати (Панас Мирний, III, 1954, 311). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 649.
Ілюстраціі
