Відмінності між версіями «Жовдак»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Жовдак и пр. '''= '''Жовнір и пр. ''' Категорія:Жо)
 
(Редагування)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Жовдак и пр. '''= '''Жовнір и пр. '''
+
'''Жовдак'''- '''Жовнір ''' -  (пол. żołnierz, рос. жолнёр, фр. jalonneur) — солдат польської армії (здебільшого в історичному контексті або як діалектизм) або нижній чин піхоти у Російській імперії, який носить в строю на багнеті кольоровий прапорець (жалонерський значок), що слугує вказівником місця батальйону чи роти та позначає лінію при шикуванні військ.
[[Категорія:Жо]]
+
 
 +
== Сучасні словники ==
 +
 
 +
*  іст. Солдат польської армії. Польські жовніри їхали по чотири в ряд (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 43); Через вигін повз кухню червоноармієць із гвинтівкою в руках вів двох жовнірів у конфедератках (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 84).
 +
* діал. Солдат. Та не один жовнір плаче, Та й не один туже, Що він, бідний, цісареві Задарма так служе (Народна лірика, 1956, 131); Набігли на циганську халупу турецькі жовніри, зробили трус, познаходили в плавнях якесь манаття (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377).
 +
 
 +
== Походження слова ==
 +
Слово «жовні́р» є контамінацією двох близьких за звучанням запозичених слів: французького слова jalonneur, що походить від jalonner — «намічати лінію», та польського żołnierz, що походить від німецького Söldner — «найманець».
 +
 
 +
== Ілюстрації ==
 +
<gallery>
 +
Oi.jpg|
 +
Яф.jpg|
 +
Wern.jpg|
 +
Ol.jpg|
 +
Іі.jpg|
 +
</gallery>
 +
 
 +
== Джерела ==
 +
* В. В. Виноградов. «О некоторых вопросах теории русской лексикографии» (Виноградов В. В. «Избранные труды. Лексикология и лексикография». — М., 1977. — С. 243–264
 +
* Военная энциклопедия / Под ред. В. Ф. Новицкого и др.. — СПб.: т-во И. В. Сытина, 1911–1915. — Т. 10.
 +
* [http://sum.in.ua/s/zhovnir Словник української мови]

Поточна версія на 23:51, 19 жовтня 2016

Жовдак- Жовнір - (пол. żołnierz, рос. жолнёр, фр. jalonneur) — солдат польської армії (здебільшого в історичному контексті або як діалектизм) або нижній чин піхоти у Російській імперії, який носить в строю на багнеті кольоровий прапорець (жалонерський значок), що слугує вказівником місця батальйону чи роти та позначає лінію при шикуванні військ.

Сучасні словники

  • іст. Солдат польської армії. Польські жовніри їхали по чотири в ряд (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 43); Через вигін повз кухню червоноармієць із гвинтівкою в руках вів двох жовнірів у конфедератках (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 84).
  • діал. Солдат. Та не один жовнір плаче, Та й не один туже, Що він, бідний, цісареві Задарма так служе (Народна лірика, 1956, 131); Набігли на циганську халупу турецькі жовніри, зробили трус, познаходили в плавнях якесь манаття (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377).

Походження слова

Слово «жовні́р» є контамінацією двох близьких за звучанням запозичених слів: французького слова jalonneur, що походить від jalonner — «намічати лінію», та польського żołnierz, що походить від німецького Söldner — «найманець».

Ілюстрації

Джерела

  • В. В. Виноградов. «О некоторых вопросах теории русской лексикографии» (Виноградов В. В. «Избранные труды. Лексикология и лексикография». — М., 1977. — С. 243–264
  • Военная энциклопедия / Под ред. В. Ф. Новицкого и др.. — СПб.: т-во И. В. Сытина, 1911–1915. — Т. 10.
  • Словник української мови