Відмінності між версіями «Мурмило»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Мурмило, -ла, '''''м. ''= '''Мурло. '''''Чи чуєш ти, мурмило? ''Гул.-Арт.(О. 1861. III. 94.).  
 
'''Мурмило, -ла, '''''м. ''= '''Мурло. '''''Чи чуєш ти, мурмило? ''Гул.-Арт.(О. 1861. III. 94.).  
 
[[Категорія:Му]]
 
[[Категорія:Му]]
 +
МУРМИ́ЛО, а, чол., зневажл.
  
 +
1. лайл. Груба, невихована людина. — Іди ж, кажу, та сій! Не мимри там під ніс! Аби лиш, господи, на ниві нам вродило, То буде нам і всім... Чи чуєш ти, мурмило! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59).
  
 
+
2. Похмура, непривітна, замкнена людина; відлюдько.
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
((subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ=Інститут мистецтв
+

Поточна версія на 21:35, 21 жовтня 2018

Мурмило, -ла, м. = Мурло. Чи чуєш ти, мурмило? Гул.-Арт.(О. 1861. III. 94.). МУРМИ́ЛО, а, чол., зневажл.

1. лайл. Груба, невихована людина. — Іди ж, кажу, та сій! Не мимри там під ніс! Аби лиш, господи, на ниві нам вродило, То буде нам і всім... Чи чуєш ти, мурмило! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59).

2. Похмура, непривітна, замкнена людина; відлюдько.