Відмінності між версіями «Безличник»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Ще як - Граматичний аспект - | |
| − | + | У граматиці "безличник" може вказувати на форму дієслова чи конструкцію речення, де відсутня вказівка на конкретний підмет. Наприклад: "Ллє" (дощить) — це речення безличник, оскільки не вказується, хто саме ллє. | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
БЕЗЛИЧНИК (діал.) – безсоромник, срамник, цинік, безстидник – той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойності; той, хто відверто зневажає загальноприйняті норми моралі, порядності. | БЕЗЛИЧНИК (діал.) – безсоромник, срамник, цинік, безстидник – той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойності; той, хто відверто зневажає загальноприйняті норми моралі, порядності. | ||
- А чого ж ти лізеш, безсоромнику? Рад, що саму дівчину застукав у полі, то вже й лізе!.. - каже вона (Панас Мирний); - Ви не дивіться, мамо, що Гриць такий тихий, а Бога вже не признає, їй-богу. - Мовчав би вже, безстиднику, сам ніколи лоба не перехрестить (М. Стельмах); В храмі мистецтва не місце жодному цинікові (О. Гончар). | - А чого ж ти лізеш, безсоромнику? Рад, що саму дівчину застукав у полі, то вже й лізе!.. - каже вона (Панас Мирний); - Ви не дивіться, мамо, що Гриць такий тихий, а Бога вже не признає, їй-богу. - Мовчав би вже, безстиднику, сам ніколи лоба не перехрестить (М. Стельмах); В храмі мистецтва не місце жодному цинікові (О. Гончар). | ||
Поточна версія на 12:48, 28 березня 2024
Ще як - Граматичний аспект -
У граматиці "безличник" може вказувати на форму дієслова чи конструкцію речення, де відсутня вказівка на конкретний підмет. Наприклад: "Ллє" (дощить) — це речення безличник, оскільки не вказується, хто саме ллє.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
БЕЗЛИЧНИК (діал.) – безсоромник, срамник, цинік, безстидник – той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойності; той, хто відверто зневажає загальноприйняті норми моралі, порядності. - А чого ж ти лізеш, безсоромнику? Рад, що саму дівчину застукав у полі, то вже й лізе!.. - каже вона (Панас Мирний); - Ви не дивіться, мамо, що Гриць такий тихий, а Бога вже не признає, їй-богу. - Мовчав би вже, безстиднику, сам ніколи лоба не перехрестить (М. Стельмах); В храмі мистецтва не місце жодному цинікові (О. Гончар).
