Відмінності між версіями «Таволга»
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Таволга, спірея (Spiraea L.) — рід рослин родини Розові; відомо близько 80 видів, поширених у помірній зоні північної півкулі, з них в Україні — 7. Ростуть таволги по узліссях, схилах балок та ярів, у чагарниках, степах, на пісках тощо, переважно у степовій та лісовій зонах та у Карпатах; крім того, 10 у культурі як декоративні рослини. Таволги використовують для живоплотів, бордюрів, групових та поодиноких посадок. Таволги — добрі медоноси. | + | '''Таволга''', спірея (Spiraea L.) — рід рослин родини Розові; відомо близько 80 видів, поширених у помірній зоні північної півкулі, з них в Україні — 7. Ростуть таволги по узліссях, схилах балок та ярів, у чагарниках, степах, на пісках тощо, переважно у степовій та лісовій зонах та у Карпатах; крім того, 10 у культурі як декоративні рослини. Таволги використовують для живоплотів, бордюрів, групових та поодиноких посадок. Таволги — добрі медоноси. |
+ | [[Категорія:Та]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | [http://sum.in.ua/s/tavolgha Таволга] | |
+ | ТА́ВОЛГА, и, жін. | ||
+ | Чагарникова рослина родини розоцвітих із колючими пагонами та білими, рожевими або червоними квітками, зібраними в зонтикоподібні суцвіття; вирощують як декоративну рослину для живоплотів, групових посадок; спірея. По три пучки тернини, По чотири червоної таволги У руку набирали [турки],.. По тричі в однім місці бідного невольника затинали (Українські народні думи.., 1955, 13); Кіннота з нагаями і різками з таволги стояла навкруги ясиру, не пускаючи за визначену межу (Осип Маковей, Вибр., 1956, 559); Спірея (таволга). Є дуже багато видів і сортів спірей, що займають першорядне місце серед красиво квітучих кущів (Озеленення колгоспного села, 1955, 90). | ||
+ | |||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | + | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tavolgha2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tavolgha1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tavolgha3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|UAdBkTZU_90}} | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0 Таволга] | |
− | + | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 10:54, 24 листопада 2017
Таволга, спірея (Spiraea L.) — рід рослин родини Розові; відомо близько 80 видів, поширених у помірній зоні північної півкулі, з них в Україні — 7. Ростуть таволги по узліссях, схилах балок та ярів, у чагарниках, степах, на пісках тощо, переважно у степовій та лісовій зонах та у Карпатах; крім того, 10 у культурі як декоративні рослини. Таволги використовують для живоплотів, бордюрів, групових та поодиноких посадок. Таволги — добрі медоноси.
Сучасні словники
Таволга ТА́ВОЛГА, и, жін. Чагарникова рослина родини розоцвітих із колючими пагонами та білими, рожевими або червоними квітками, зібраними в зонтикоподібні суцвіття; вирощують як декоративну рослину для живоплотів, групових посадок; спірея. По три пучки тернини, По чотири червоної таволги У руку набирали [турки],.. По тричі в однім місці бідного невольника затинали (Українські народні думи.., 1955, 13); Кіннота з нагаями і різками з таволги стояла навкруги ясиру, не пускаючи за визначену межу (Осип Маковей, Вибр., 1956, 559); Спірея (таволга). Є дуже багато видів і сортів спірей, що займають першорядне місце серед красиво квітучих кущів (Озеленення колгоспного села, 1955, 90).