Відмінності між версіями «Величчя»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | + | ===[http://sum.in.ua/s/velychchja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== |
ВЕЛИ́ЧЧЯ, я, сер. Те саме, що велич 2—4. В могутнім Радянськім Союзі знайшли ми величчя своє (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 196); Стоїть там дуб, могутній, як земля. Яке величчя і незламна сила! (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 34). | ВЕЛИ́ЧЧЯ, я, сер. Те саме, що велич 2—4. В могутнім Радянськім Союзі знайшли ми величчя своє (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 196); Стоїть там дуб, могутній, як земля. Яке величчя і незламна сила! (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 34). | ||
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: величчя3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: величчя3.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
[[Категорія:Ве]] | [[Категорія:Ве]] | ||
Поточна версія на 18:24, 24 листопада 2017
Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. К. Псал. 14. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. XII. 131. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. МУЕ. ІІІ. 152. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі. МУЕ. ІІІ. 152.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВЕЛИ́ЧЧЯ, я, сер. Те саме, що велич 2—4. В могутнім Радянськім Союзі знайшли ми величчя своє (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 196); Стоїть там дуб, могутній, як земля. Яке величчя і незламна сила! (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 34).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. К. Псал. 14. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. XII. 131. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. МУЕ. ІІІ. 152.Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі. МУЕ. ІІІ. 152.
Ілюстрації
|
|
|
