Відмінності між версіями «Животіти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Животіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Жить, быть живымъ, существовать. ''Чую, чую, мої діти, що мені не ...)
 
 
(не показано 10 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Животіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Жить, быть живымъ, существовать. ''Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. ''Ном. № 5300. ''Так моїй Марусі не животіти? аж скрикнув Наум. ''Кв. І. 95. ''Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти. ''Рудч. Ск. І. 99.  
 
'''Животіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Жить, быть живымъ, существовать. ''Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. ''Ном. № 5300. ''Так моїй Марусі не животіти? аж скрикнув Наум. ''Кв. І. 95. ''Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти. ''Рудч. Ск. І. 99.  
 
[[Категорія:Жи]]
 
[[Категорія:Жи]]
 +
 +
==Словник української мови: в 11 томах.==
 +
ЖИВОТІТИ, ію, ієш, недок.<br />
 +
 +
 +
1. Жити в тяжких умовах, зазнаючи недостачі в усьому, не відчуваючи смислу життя. Їм усім здавалось, що вони не жили, а тільки животіли на чужині, тиняючись в наймах по усяких місцях (Нечуй-Левицький, II, 1956, 255); — Животієш, як худоба, навіть гірше, бо худобу принаймні годують, а хлопа ніхто не спитає, чи мав він шматок хліба, чи ні (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 72); Вона теплими очима глянула, на той стіл, адже на ньому народжувались листи, що являли зараз для неї весь смисл життя, без яких вона не жила б, а животіла (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 186).
 +
 +
2. Існувати в тяжких умовах, без розвитку, руху вперед, постійно зазнаючи труднощів. Раніше в селі школа ледве животіла, а в революцію і зовсім закрилась (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 98); Підприємство животіло під вічною загрозою векселів, які щохвилини могли бути опротестовані і тим самим потягти у безодню банкротства все підприємство (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 146).
 +
 +
3. заст. Бути живим; жити. — Я буду любити тебе довіку, доки стоятиме земля, животітимуть люди й світитиме сонце. Ти будеш навіки моєю! — сказав Громовик (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 10); — Чуєш: тільки слово кому — не животітимеш! — прошептав він і пішов з двору (Панас Мирний, III, 1954, 119).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дмк.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жити.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Стліваючи.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Синоніми==
 +
ЖИВОТІТИ :(без радощів) СКНІТИ, нидіти, нудити світом;не вмирати, жити.
 +
==Переклад на англійську==
 +
vegetate ''verb''(73% of use):збільшуватися, озеленяти, рости;
 +
live ''verb''(13% of use):витримувати, жити, зжити, існувати, мешкати;
 +
exist ''verb''(13% of use):бути, жити, існувати.
 +
 +
==Джерела та література==
 +
#Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 527.
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
#https://ukrainskamova.com
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 08:07, 3 жовтня 2018

Животіти, -тію, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Ном. № 5300. Так моїй Марусі не животіти? аж скрикнув Наум. Кв. І. 95. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти. Рудч. Ск. І. 99.

Словник української мови: в 11 томах.

ЖИВОТІТИ, ію, ієш, недок.


1. Жити в тяжких умовах, зазнаючи недостачі в усьому, не відчуваючи смислу життя. Їм усім здавалось, що вони не жили, а тільки животіли на чужині, тиняючись в наймах по усяких місцях (Нечуй-Левицький, II, 1956, 255); — Животієш, як худоба, навіть гірше, бо худобу принаймні годують, а хлопа ніхто не спитає, чи мав він шматок хліба, чи ні (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 72); Вона теплими очима глянула, на той стіл, адже на ньому народжувались листи, що являли зараз для неї весь смисл життя, без яких вона не жила б, а животіла (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 186).

2. Існувати в тяжких умовах, без розвитку, руху вперед, постійно зазнаючи труднощів. Раніше в селі школа ледве животіла, а в революцію і зовсім закрилась (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 98); Підприємство животіло під вічною загрозою векселів, які щохвилини могли бути опротестовані і тим самим потягти у безодню банкротства все підприємство (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 146).

3. заст. Бути живим; жити. — Я буду любити тебе довіку, доки стоятиме земля, животітимуть люди й світитиме сонце. Ти будеш навіки моєю! — сказав Громовик (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 10); — Чуєш: тільки слово кому — не животітимеш! — прошептав він і пішов з двору (Панас Мирний, III, 1954, 119).

Ілюстрації

Дмк.jpg Жити.jpg Стліваючи.jpg

Синоніми

ЖИВОТІТИ :(без радощів) СКНІТИ, нидіти, нудити світом;не вмирати, жити.

Переклад на англійську

vegetate verb(73% of use):збільшуватися, озеленяти, рости; live verb(13% of use):витримувати, жити, зжити, існувати, мешкати; exist verb(13% of use):бути, жити, існувати.

Джерела та література

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 527.

Зовнішні посилання

  1. https://ukrainskamova.com