Відмінності між версіями «Живиця»
(Створена сторінка: '''Живиця, -ці, '''''ж. ''1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе в...) |
|||
(не показані 20 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Живиця, -ці, '''''ж. ''1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. ''Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. ''Св. Л. 222. Чаще: '''ледащиця-живиця'''. ''А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. ''Шевч. 160. Ум. '''Живичка. ''' | '''Живиця, -ці, '''''ж. ''1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. ''Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. ''Св. Л. 222. Чаще: '''ледащиця-живиця'''. ''А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. ''Шевч. 160. Ум. '''Живичка. ''' | ||
+ | [[Категорія:Жи]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | ЖИВИ́ЦЯ, і, жін. | ||
+ | |||
+ | #Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Столярно-будівельна справа, 1957, 30). | ||
+ | # жарт. Те саме, що горілка 1. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отея живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (Іван Франко, IX, 1952, 137). | ||
+ | |||
+ | ===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]==== | ||
+ | |||
+ | ЖИВИЦЯ | ||
+ | |||
+ | -і, ж. Густа, прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот. | ||
+ | |||
+ | Бо кожну ніч порипують бори | ||
+ | |||
+ | і ладаном мені живиця пахне... (ЗД:92); | ||
+ | |||
+ | О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця, | ||
+ | |||
+ | зникають намерзи і вже хмеліє гін | ||
+ | |||
+ | дзвінкого дерева... (П-2:155). | ||
+ | |||
+ | ЖИВИЦЯ | ||
+ | |||
+ | живи́ця | ||
+ | |||
+ | іменник жіночого роду | ||
+ | |||
+ | ЖИВИЦЯ | ||
+ | |||
+ | живица | ||
+ | |||
+ | ===Словопедія=== | ||
+ | '''ЖИВИ́ЦЯ, і, ж.''' | ||
+ | #Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Коцюб., І, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Стол.-буд. справа, 1957, 30). | ||
+ | #жарт. Те саме, що горі́лка1 . [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну— чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Шевч., І, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (Фр., IX, 1952, 137). | ||
+ | |||
+ | ===УКРЛІТ=== | ||
+ | '''Живи́ця''', -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2)Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160.Ум. живи́чка. СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO | ||
+ | |||
+ | живи́ця – іменник жіночого роду | ||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===Переклад англійською:=== | ||
+ | resin (noun ) | ||
+ | '''Автоматичний переклад:''' | ||
+ | oleoresin | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| WKDq9rW_mjE }} | ||
+ | |||
+ | ==Цікава інформація== | ||
+ | '''Живи́ца''' — смолистая густая масса, выделяющаяся из разрезов на хвойных деревьях. Застывает при выходе на поверхность, тем самым предохраняет древесину от проникновения короедов, грибов и других вредоносных влияний, «заживляет» рану (отсюда название). | ||
+ | Живи́ця — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару). | ||
+ | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F Живиця] | ||
+ | |||
+ | '''Живи́ця''' — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару). | ||
+ | |||
+ | Свіжа живиця являє собою світлу сиропоподібну в'язку рідину, липку з неприємним запахом, гірку на смак. Живиця знаходиться в смоляних ходах хвойних порід (65-68 % каніфоль, 32-35 % скипидар). При виділенні на поверхню стовбура найбільш летюча частина скипидару випаровується і вміст скипидару зменшується до 16-25 %. | ||
+ | |||
+ | При тривалому перебуванні на поверхні стовбуру живиця окислюється і кристалізується, перетворюючись на баррас (крихка низькоякісна живиця). | ||
+ | Живиця розчиняється у діетиловому ефірі, в абс. етанолі, ацетоні, гірше - в бензині, не розчиняється у воді. | ||
+ | |||
+ | Отримують живицю при підсочці лісу. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
[[Категорія:Жи]] | [[Категорія:Жи]] |
Поточна версія на 20:07, 24 листопада 2016
Живиця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащиця-живиця. А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160. Ум. Живичка.
Зміст
Сучасні словники
ЖИВИ́ЦЯ, і, жін.
- Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Столярно-будівельна справа, 1957, 30).
- жарт. Те саме, що горілка 1. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отея живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (Іван Франко, IX, 1952, 137).
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=
ЖИВИЦЯ
-і, ж. Густа, прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот.
Бо кожну ніч порипують бори
і ладаном мені живиця пахне... (ЗД:92);
О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця,
зникають намерзи і вже хмеліє гін
дзвінкого дерева... (П-2:155).
ЖИВИЦЯ
живи́ця
іменник жіночого роду
ЖИВИЦЯ
живица
Словопедія
ЖИВИ́ЦЯ, і, ж.
- Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Коцюб., І, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Стол.-буд. справа, 1957, 30).
- жарт. Те саме, що горі́лка1 . [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну— чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Шевч., І, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (Фр., IX, 1952, 137).
УКРЛІТ
Живи́ця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2)Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160.Ум. живи́чка. СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
живи́ця – іменник жіночого роду
Іноземні словники
Переклад англійською:
resin (noun ) Автоматичний переклад: oleoresin
Ілюстрації
Медіа
Цікава інформація
Живи́ца — смолистая густая масса, выделяющаяся из разрезов на хвойных деревьях. Застывает при выходе на поверхность, тем самым предохраняет древесину от проникновения короедов, грибов и других вредоносных влияний, «заживляет» рану (отсюда название). Живи́ця — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару). Живиця
Живи́ця — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару).
Свіжа живиця являє собою світлу сиропоподібну в'язку рідину, липку з неприємним запахом, гірку на смак. Живиця знаходиться в смоляних ходах хвойних порід (65-68 % каніфоль, 32-35 % скипидар). При виділенні на поверхню стовбура найбільш летюча частина скипидару випаровується і вміст скипидару зменшується до 16-25 %.
При тривалому перебуванні на поверхні стовбуру живиця окислюється і кристалізується, перетворюючись на баррас (крихка низькоякісна живиця). Живиця розчиняється у діетиловому ефірі, в абс. етанолі, ацетоні, гірше - в бензині, не розчиняється у воді.
Отримують живицю при підсочці лісу.