Відмінності між версіями «Жемчужний»
(Створена сторінка: '''Жемчужний, -а, -е. '''Жемчужный. ''Золотеє коріннячко, жемчужнее насіннячко. ''Чуб. ІІІ. 125. [[...) |
(→[адреса посилання]) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жемчужний, -а, -е. '''Жемчужный. ''Золотеє коріннячко, жемчужнее насіннячко. ''Чуб. ІІІ. 125. | '''Жемчужний, -а, -е. '''Жемчужный. ''Золотеє коріннячко, жемчужнее насіннячко. ''Чуб. ІІІ. 125. | ||
[[Категорія:Же]] | [[Категорія:Же]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ЖЕМЧУ́ЖНИЙ''', а, е, рідко. | ||
| + | |||
| + | 1. Прикм. до жемчуг. Жемчужне зернятко; | ||
| + | // Зробл. з жемчугу. Жемчужне намисто. | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Схожий на жемчуг. Та посип, сину, жемчужного проса (Павло Чубинський, V, 1874, 749); Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами (Олекса Стороженко, I, 1957, 65). | ||
| + | |||
| + | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.'' | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | '''Жемчужний''' прикм. від '''жемчуг''' | ||
| + | |||
| + | '''Жемчуг''', -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к. | ||
| + | |||
| + | ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 1, ст. 478.'' | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | '''ЖЕ́МЧУГ''', у, ч., рідко. Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають з черепашок деяких молюсків; перли. [Лінкей:] Без ліку злота я надбав І самоцвітів назбирав.. Найкращий жемчуг-жемчужок Візьми собі для сережок (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 366); // Вироби, прикраси з цієї речовини. Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах (Стор., І, 1957, 40); * У порівн. І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (Фр., XIII, 1954, 175). | ||
| + | |||
| + | ''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 519.'' | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | '''ЖЕ́МЧУГ''' (жемчуг устар.), жемчуга, мн. жемчуга, муж. (от старо-турец. jencu). | ||
| + | |||
| + | 1. только ед. Драгоценное перламутровое вещество, имеющее форму крупных зерен или шариков белого, желтого или черного цвета с разнообразными переливами и оттенками. Жемчуг образуется в виде наростов на перламутровом слое некоторых раковин. | ||
| + | |||
| + | 2. (мн. имеет то же знач., что ед.) собир. Сами эти зерна или шарики, украшение из них. Жемчуг на шее. «У богачей лишь бисер да жемчуг.» Крылов. Нитка жемчуга. | ||
| + | |||
| + | 3. только ед. В поэзии употр. как метафора со знач. высшей степени белизны, переливчатого блеска, совершенства. Жемчуг зубов. Жемчуг воды. Жемчуг росы. «Поэт бывало тешил ханов стихов гремучим жемчугом.» Пушкин. | ||
| + | |||
| + | ''Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.'' | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 1485296966_zhemchug.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Morskoj-ili-rechnoj-1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 3п7848о.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| i1LyB268TlM}} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Перли Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | '''Пе́рли''' (однина перла, перлина), рідше пе́рла (однина перло), рідко '''же́мчуг''' — тверде округле утворення арагоніту біогенного походження, яке виникає всередині мушлі (черепашки) деяких двостулкових молюсків унаслідок подразнення їх мантії якою-небудь сторонньою речовиною (наприклад, піщинкою) або паразитом. У морській воді перлина зростає повільніше і розміру потрібного для промислового збору досягає через 3—5 років. Морські молюски, на відміну від річкових, можуть виростити тільки одну перлину, в той час як у прісноводних молюсків одночасно може вирости більше 3-х перлин в одній мушлі. | ||
| + | |||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/Жемчужний Жемчужний]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 23:55, 8 листопада 2018
Жемчужний, -а, -е. Жемчужный. Золотеє коріннячко, жемчужнее насіннячко. Чуб. ІІІ. 125.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖЕМЧУ́ЖНИЙ, а, е, рідко.
1. Прикм. до жемчуг. Жемчужне зернятко; // Зробл. з жемчугу. Жемчужне намисто.
2. перен. Схожий на жемчуг. Та посип, сину, жемчужного проса (Павло Чубинський, V, 1874, 749); Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами (Олекса Стороженко, I, 1957, 65).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Жемчужний прикм. від жемчуг
Жемчуг, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 478.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЖЕ́МЧУГ, у, ч., рідко. Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають з черепашок деяких молюсків; перли. [Лінкей:] Без ліку злота я надбав І самоцвітів назбирав.. Найкращий жемчуг-жемчужок Візьми собі для сережок (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 366); // Вироби, прикраси з цієї речовини. Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах (Стор., І, 1957, 40); * У порівн. І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (Фр., XIII, 1954, 175).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 519.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
ЖЕ́МЧУГ (жемчуг устар.), жемчуга, мн. жемчуга, муж. (от старо-турец. jencu).
1. только ед. Драгоценное перламутровое вещество, имеющее форму крупных зерен или шариков белого, желтого или черного цвета с разнообразными переливами и оттенками. Жемчуг образуется в виде наростов на перламутровом слое некоторых раковин.
2. (мн. имеет то же знач., что ед.) собир. Сами эти зерна или шарики, украшение из них. Жемчуг на шее. «У богачей лишь бисер да жемчуг.» Крылов. Нитка жемчуга.
3. только ед. В поэзии употр. как метафора со знач. высшей степени белизны, переливчатого блеска, совершенства. Жемчуг зубов. Жемчуг воды. Жемчуг росы. «Поэт бывало тешил ханов стихов гремучим жемчугом.» Пушкин.
Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Пе́рли (однина перла, перлина), рідше пе́рла (однина перло), рідко же́мчуг — тверде округле утворення арагоніту біогенного походження, яке виникає всередині мушлі (черепашки) деяких двостулкових молюсків унаслідок подразнення їх мантії якою-небудь сторонньою речовиною (наприклад, піщинкою) або паразитом. У морській воді перлина зростає повільніше і розміру потрібного для промислового збору досягає через 3—5 років. Морські молюски, на відміну від річкових, можуть виростити тільки одну перлину, в той час як у прісноводних молюсків одночасно може вирости більше 3-х перлин в одній мушлі.
